Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
125 років від дня народження гігієніста, кандидата медичних наук, доцента Семена Семеновича Познанського (1894-1983)
Гігієніст, кандидат медичних наук (1935), доцент (1949), завідувач кафедри комунальної (1936-1941) і шкільної гігієни (1946-1962) Київського медичного інституту.
Наукові праці були присвячені питанням здоров’я дітей і підлітків, гігієнічним основам проектування та будівництва будинків, дитячих навчально-виховних установ.
100 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Єлизавети Петрівни Меженіної (1919-2007)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1962), професор (1963). Учасниця 2-ї світової війни. Навчалася в Московському та Пермському (РФ) медичних інститутах, закінчила Саратовський медичний інститут (РФ, 1941). Від 1945 (з перервою) працювала в Українському НДІ травматології та ортопедії АМНУ (нині Інститут травматології та ортопедії НАМНУ, Київ): заступник директора з наукової роботи (1964-1983), директор (1966-1969), професор-консультант (від 1983); у 1957-1964 – у Донецькому НДІ травматології та ортопедії: заступник директора з наукової роботи. Від 1994 – на пенсії. Тривалий час була головним спеціалістом МОЗ УРСР з дитячої ортопедії і травматології.
Наукові дослідження були присвячені вродженим локальним і системним вадам розвитку опорно-рухового апарату дітей, церебральним спастичним паралічам, ролі генетичних чинників у ортопедичній патології, відновленню життєвих функцій організму при тяжких травмах.
Наукові праці: “Церебральные спастические параличи и их лечение” (1966); “Наследственность и анатомия опорно-двигательного аппарата” (1970); “Врожденные уродства” (1974); “Эпифизарные дисплазии у детей и подростков” (1977); “Учебное пособие по травматологии и ортопедии” (1978); “Травматология и ортопедия” (1985); “Нестабильный коленный сустав у детей” (1991).
85 років від дня народження кардіолога, доктора медичних наук, професора Лідії Федорівни Конопльової (1934)
Кардіолог, доктор медичних наук (1987), професор (1990). Закінчила 1-й Ленінградський медичний інститут (нині Санкт-Петербург, 1958). Працювала лікарем. Від 1961 – у Національному медичному університеті (Київ): професор кафедри факультетської терапії (1990-1995), внутрішньої медицини № 2 (від 1995).
Вивчає проблеми діагностики та лікування ідіопатичних і симптоматичних легеневих гіпертензій, вроджених і набутих вад серця.
Наукові праці: “Клиническая оценка биохимических показателей при заболеваниях внутренних органов” (1993); “Хроническое легочное сердце: сущность понятия и гетерогенность патогенеза, морфофункционального состояния сердца и сосудов, клинического течения различных форм” (2002); “Особливості діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень” (2009); “Тромбоэмболия легочной артерии: диагностика и лечение в свете рекомендаций Европейского общества кардиологов” (2009); “Легочная гипертензия. Достижения и проблемы” (2010).
80 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Світлани Василівни Стеценко (1939)
Анатом, доктор медичних наук (1988), професор кафедри нормальної анатомії людини Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1991).
Наукові дослідження присвячені питанням розвитку та будові структури легень.
Лупальцов Володимир Іванович (1939) хірург, доктор медичних наук (1982), професор (1985), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Харківський медичний інститут (1964). Працював лікарем. Від 1970 – у Харківському медичному університеті: від 1983 – завідувач кафедри хірургії № 3.
Вивчає питання хірургічного лікування хвороб підшлункової залози, жовчного міхура та позапечінкових жовчних шляхів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, кишкової непрохідності, захворювань судин нижніх кінцівок, гнійної хірургічної інфекції, опікового шоку; етіологію та патогенез гострого післяопераційного панкреатиту.
Наукові праці: “Послеоперационный панкреатит” (1988); “Неотложная хирургия брюшной полости” (1989); “Перфоративная гастродуоденальная язва” (2003); “Раны, раневая инфекция и особенности течения раневого процесса в условиях радиации” (2004); “Осложнения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: хирургическое лечение” (2009); “Методы и способы оказания неотложной хирургической помощи при острой хирургической патологии органов брюшной полости и забрюшинного пространства” (2012).
Земсков Володимир Сергійович (1939-2002) хірург, доктор медичних наук (1981), професор (1983), заслужений діяч науки УРСР (1988).
Володимир Сергійович закінчив Луганський медичний інститут (1962). Працював лікарем. Від 1972 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМНУ): від 1981 – керівник відділення; водночас від 1980 – завідувач кафедри хірургії, від 1982 – загальної хірургії Національного медичного університету (Київ), директор Київського центру хірургії печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози. Президент міжнародної холдингової компанії “Клініка Земскова” (від 1997).
Вивчав проблеми профілактики, діагностики та лікування захворювань печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, шлунка, зокрема з застосуванням кріохірургії, гемосорбції, низькоінтенсивних електромагнітних випромінювань і лазерної терапії.
Наукові праці: “Хирургия печени” (1985); “Сорбционная детоксикация в хирургической клинике” (1985); “Постпанкреаторезекционный синдром” (1986); “Гипотермия в неотложной брюшной хирургии” (1988); “Современные подходы к лечению острого деструктивного панкреатита” (1999); “Аллогомеопатическая курация больных хирургического профиля” (2000).