Календар медицини

Резніков Олександр Григорович (1939) ендокринолог, патофізіолог, доктор медичних наук (1974), професор (1984), академік НАМН України (2011), член-кореспондент HAH України (1991), заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу ендокринології репродукції та адаптації Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (з 1973).

Праці присвячені нейроендокринології, патогенезу ендокринних захворювань, ендокринній фармакології. Є одним із засновників функціональної нейротератології (статева диференціація мозку, синдром пренатального стресу).

Обгрунтував нову галузь медицини – превентивну нейроендокринологію. Автор теорії гормоннейромедіаторного імпринтингу мозку, що розвивається. Запропонував нові методи діагностики та лікування ендокринних і онкологічних захворювань (лікувальні засоби хлодитан, ніфтолід, флутафарм). Опрацював схеми й оптимізовані критерії доклінічного вивчення фармакологічних препаратів, що гальмують біологічну дію андрогенів, а також засобів для лікування ожиріння, гормональних і нейротропних препаратів.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Резнікова О. Г.:

1. Характеристика и механизм действия О, П’-дихлодифенилдиклоратана и других ингибиторов функции коры надпочечников. (1973). Шифр зберігання: Р13145
2. Экспериментальные данные о роли надпочечников в регуляции внутриглазного
   давления. (1964). Шифр зберігання: 612.8 Р-344

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Резніков О. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Антиандрогены. (1988). Шифр зберігання: Б-62009
2. В мире гормонов. (1985). Шифр зберігання: Б-48787
3. Гормоны и жизнь. (1971). Шифр зберігання: А-62
4. Ингибиторы функции коры надпочечных желез. (1972). Шифр зберігання: Б-6129
5. Методы определения гормонов. (1980). Шифр зберігання: Б-34615

120 років від дня народження лікаря-гомеопата, засновника Київської гомеопатичної школи Дем’яна Володимировича Попова (1899-1990)

Видатний український лікар, засновник гомеопатії в нашій країні, був твердим послідовником становлення й основоположником в Україні гомеопатичної школи німецького дослідника та вченого Самюеля Христіана Ганемана. Зміг внести корективи в теорію та практику гомеопатії, залишаючись вірним її класичним принципам.

Вдовиченко Юрій Петрович (1959) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1992), професор (1996). Закінчив Кримський медичний інститут (Сімферополь, 1983). Працював лікарем. У 1988-1992 – у Кримському медичному інституті; від 1992 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: від 1993 – завідувач кафедри акушерства і гінекології та перинатології, водночас від 2003 – 1-й проректор.

Юрій Петрович є Президентом Української Асоціації перинатальної медицини, членом Європейської і Світової асоціацій акушерства і гінекології, перинатальної медицини, головний редактор науково-практичних журналів «Репродуктивне здоров’я жінки» та «Здоров’я жінки», науковий редактор Збірників наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика (напрямок – акушерство та гінекологія), член експертної ради ВАК з акушерства та гінекології (2006 – 2010).

Має державні нагороди: орден “За заслуги» ІІ і ІІІ ступеня”, Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу «Допоміжні репродуктивні технології лікування безпліддя»

Вивчає питання післяродової інфекції, фетоплацентарної недостатності, екстрагенітальної патології.
Основні напрямки діяльності: прогнозування та профілактика перинатальних втрат; акушерські та перинатальні ускладнення у жінок, які народжують вперше після 30 років; профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з метаболічним синдромом; прогнозування і профілактика гіпогалактії;перитоніт після кесаревого розтину: прогнозування, профілактика і реабілітація пацієнток; патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою; акушерські та перинатальні аспекти різних форм TORCH-інфекції; прогнозування і профілактика патології перинатального періоду у жінок з різними формами та методами лікування неплідності.

У фонді ННМБУ зберігається автореферат Вдовиченко Ю. П.:

Лечение постгеморрагической анемии и послеоперационной иммуносупрессии у больных миомой матки (1988). Р-33504

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Вдовиченко Ю. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Хірургічна реабілітація жінок з пролапсом матки та стінок вагіни : метод. рек. (2006). Б-87181
2. Фармацевтична опіка при використанні засобів контрацепції: навч. посіб. (2010). Б-90063
3. Консультування з питань вагітності: навчальний посібник (2007). Б-95676
4. Актуальні питання акушерства у практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти (2016). Б-96632
5. Століття відданості освіті, науці та медицині (2018). В-9827
6. Тиреоїдна патологія та вагітність: етіопатогенез, клініка, діагностування, лікування, реабілітація (2020). Б-99495
7. Акушерство: підручник для здобувачів другого і третього рівня вищої освіти за спеціальністю 222 Медицина, лікарів-інтернів… (2021). В-10376
8. Післяпологове та післяабортне планування сім’їнавчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти та ін. (2007). Б-101450

105 років від дня народження доктора фармацевтичних наук, професора Тетяни Володимирівни Зінченко (1914-1987)

Провізор, доктор фармацевтичних наук (1976), професор (1978). Закінчила Одеський медичний інститут (1938). Від 1939 – у Київському інституті удосконалення лікарів: 1956-1987 – завідувач кафедри фармації і фармакогнозії. Під час 2-ї світової війни – військовий лікар.

Наукові дослідження в галузях фармакогнозії та фармакотерапії.

Наукові праці: “Вплив препаратів рослинного походження на саркому” (1972); “Установлення хімічної структури флавоноїдів” (1975); “Определитель лекарственных растений Украины” (1982); “Лекарственные растения в гастроэнтерологии” (1989).

Серебряна Софія Григорівна (1909-???) кандидат медичних наук, доцент, старший науковий співробітник, завідувачка лабораторії токсикології пестицидів і гігієни праці при їх використанні Інституту медицини праці АМН України (1951-1952).

Софія Григорівна народилася в місті Браілові Жмеринського району Вінницької області. Батько С.Г. Серебряної був службовцем на цукровому заводі, і родина жила дуже скромно. Але наполегливість дівчини, її бажання вчитися допомогли у житті: закінчення профтехшколи у 1925 році, вступ до створеного нещодавно Вінницького хіміко-фармацевтичного інституту. В дівчини з сірими очима, вдумливим поглядом було велике прагнення до знань, пізнання таємниць ліків, їх створення, дослідження. Вона разом з фармакологією оволодівала основами токсикології, адже тільки доза визначає властивості речовини і препарату, робить їх напоями безсмертя чи зброєю та вогнем.

Дослідження присвячені токсикології хлорорганічних пестицидів і гігієнічній регламентації їх використання в сільському господарстві.

У фонді ННМБУ зберігаються праці Серебряної С. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

Меры, предупреждающие загрязнение пищевых продуктов ядохимикатами (1965). Шифр зберігання: 613.2 М-529

Ліпкан Георгій Миколайович (1939) доктор медичних наук (1976), професор (1992). Закінчив Київський медичний інститут (1962). Відтоді працював у Київському НДІ фармакології та токсикології; від 1970 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ; з перервою): 1990-2007 – завідувач, від 2007 – професор кафедри клінічної лабораторної діагностики; 1978-1985 – завідувач лабораторії вивчення лікувальної дії амінокислот, 1985-1990 – заступник директора з наукової роботи Київського НДІ гематології та переливання крові.

Вивчає біологічну дію лікарських препара­тів, виготовлених з рослинної сировини.

Наукові праці: “Парентеральное питание в хирургии” (1984); “Применение пло­дово-ягодных растений в медицине” (1988; 2006); “Синдром приобретенного иммунодефицита” (1991); “Опухоли женской половой сферы: Клиническая лабораторная диагностика” (2002); “Витаминные растения в медицине” (2006); “Эфиромасличные лекар­ственные растения” (2011); “Клінічна біо­хімія” (2013).