Календар медицини

100 років від дня народження патологоанатома, доктора медичних наук, старшого, провідного наукового співробітника Київського НДІ нейрохірургії Інни Олександрівни Бродської (1920-2012)

Патологоанатом, доктор медичних наук (1971). Закінчила Іванівський медичний інститут (1946). Від 1947 – в Інституті нейрохірургії АМН України (Київ): 1950-1958 – молодший науковий співробітник, 1958-1992 – старший науковий співробітник, 1992-1993 – провідний науковий співробітник лабораторії нейропатоморфології. Від 1993 – за кордоном.

Напрями наукових досліджень: морфологія та гістохімія пухлин головного мозку, судинна патологія головного мозку, післяопераційні ускладнення у хворих з пухлинами мозку.

Наукові праці: “О дифференциальной диагностике ишемических и геморрагических инсультов” (1965); “Цитоспектрофотометрическое изучение ДНК в клетках нейроэктодермальных опухолей головного мозга человека” (1976); “Неспецифические белки: Возможности и перспективы применения в морфологическом исследовании опухолей” (1987); “Морфологические особенности черепно-мозговой и спинномозговой грыжи у детей после аварии на Чернобыльской АЭС” (1994).

80 років від дня народження фахівця в галузях медичної інформатики та кібернетики, доктора медичних наук, професора Озара Петровича Мінцера (1940)

Фахівець у галузях медичної інформатики та кібернетики, доктор медичних наук (1973), професор (1978), заслужений діяч науки і техніки України (2000). Закінчив Київський медичний інститут (1963) та радіофізичний факультет Київського університету (1967). У 1963-1976 працював у Київському НДІ туберкульозу та грудної хірургії (нині Національний інститут фтизіатрії і пульмонології НАМНУ); за сумісництвом у 1968-1971 – доцент кафедри управління охороною здоров’я Київського медичного інституту; 1976-1985 – завідувач лабораторії медичної кібернетики Київського НДІ серцево-судинної хірургії; від 1986 – організатор і завідувач кафедри медичної інформатики, водночас у 1993–2006 – співзасновник і декан факультету підвищення кваліфікації викладачів, від 2005 – співорганізатор і директор Наукового навчально-методичного центру дистанційної освіти Національної медичної академії післядипломної освіти (Київ); за сумісництвом у 1991-1995 – проректор Київського народного університету технічного прогресу. Президент Асоціації спеціалістів з медичної інформатики, статистики та біомедичної техніки (від 2000).

Наукові дослідження присвячені теоретичній інформатиці, створенню медичних експертних систем; автоматичній діагностиці захворювань і станів, використанню багатовимірного статистичного аналізу для прогнозування та лікування захворювань серця, легень, шлунково-кишкового тракту; ефективності локального впливу на біологічно активні точки електромагнітного випромінювання вкрай високої частоти нетеплової інтенсивності. За його участі створений тест на злоякісні новоутворення – “Онкотест-2”. Запропонував концепцію медичної електронної паспортизації й єдиного медичного освітнього простору України.

Наукові праці: “Проблемы медицинской кибернетики” (1972); “Кибернетическое прогнозирование в пульмонологии” (1983); “Биологическая и медицинская кибернетика” (1986); “Інформаційні технології в охороні здоров’я і практичній медицині. Кн. 5” (2003); “Біометрія” (2008); “Нові технології навчання менеджменту в медицині” (2009).

70 років від дня народження педіатра, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Юрія Геннадійовича Антипкіна (1950)

Педіатр, академік НАМН України (2007), доктор медичних наук (1990), професор (1998), заслужений діяч науки і техніки України (2003), член Американської академії педіатрів (з 1999), перший заступник директора (1995-2005), директор ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. О.М. Лук’янової НАМН України” (з 2005), завідувач відділення захворювань органів дихання та екологічних проблем порушень здоров’я у дітей того ж інституту. З грудня 2016 академік-секретар Відділення клінічної медицини НАМН України.

Один з провідних учених-клініцистів у галузі педіатрії. Основні напрями наукової діяльності: вивчення механізмів порушень кальцієвого гомеостазу та систем його регуляції у вагітних жінок і дітей; створення класифікації, розробка методів профілактики та лікування хвороб, пов’язаних з недостатністю вітаміну D в організмі; дослідження показників здоров’я дітей, вивчення функціонального стану органів і систем їхнього організму при дії різних екологічно шкідливих чинників; розробка патогенетично обгрунтованих методів профілактики, реабілітації та лікування захворювань органів дихання у дітей (рецидивуючий і хронічний бронхіт, бронхіальна астма). Багато років присвятив проблемі подолання негативних медичних наслідків техногенних катастроф у дітей і вагітних жінок, розробці програм мінімізації впливу радіаційного фактора на різні системи дитячого та жіночого організму.

Наукові праці: “Показники імунітету та кальцій-фосфорного обміну у дітей раннього віку, що хворіють на вітамін D-дефіцитний рахіт” (2000); “Особливості стану колагену і його взаємозв’язків у дітей, народжених після аварії на Чорнобильській атомній електростанції” (2000); “Follow up study of the immune systems of children and adolescents living around Chemobyl: evidence for maintenance of 131 Idependent autoimmune thyroid abnormalities 11-12 years after the Chernobyl accident” (2000); “Стан бронхіальної гіперчутливості у дітей визначається не тільки запальним процесом в дихальних шляхах” (2001); “Чернобыльская катастрофа: Состояние здоровья женщин и детей” (2003); “Ионизирующее излучение и иммунная система у детей” (2003); “Витамин D и его роль в обеспечении здорвья детей и беременных женщин” (2005); “Екосистема великого промислового міста України та діти першого року життя” (2005); “Перинатальні проблеми великого промислового міста України” (2007); “Распространенность симптомов бронхиальной астмы среди детей, проживающих в трех городах Украины с неблагоприятной экологической обстановкой” (2007); “Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей групи соціального ризику, шляхи подолання” (2008); “Пульмонологія дитячого віку” (2010); “Фармакотерапія захворювань органів дихання у дітей” (2011); “Діагностика, лікування та профілактика захворювань підшлункової залози у дитячому віці” (2012); “Довідник з дитячої пульмонології та алергології” (2012); “Посібник з дитячої пульмонології” (2015); “Патология плаценты (современные аспекты)” (2016); “Морфологічні та імуногістохімічні паралелі між особливостями плаценти і подальшим станом ендометрія у жінок з лейоміомою матки та онкопатологією щитоподібної залози” (2016); “Внесок науковців в охорону здоров’я дітей і жінок та перспективи вирішення існуючих проблем” (2018).

28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.

120 років від дня народження хірурга-ендокринолога, доктора медичних наук, професора Олександра Кириловича Горчакова (1900-1960)

Хірург-ендокринолог, доктор медичних наук (1950), професор (1950), заслужений діяч науки УРСР (1954). Закінчив Харківський медичний інститут (1924). Працював лікарем. Від 1933 – в 2-му Харківському медичному інституті: у 1939-1940 – доцент; під час 2-ї світової війни – військовий лікар; у 1944-1950 – у Харківському стоматологічному інституті (нині Українська медична стоматологічна академія, Полтава): завідувач кафедри загальної хірургії, заступник директора з наукової і навчальної роботи; у 1950-1955 – директор Київського стоматологічного інституту, водночас у 1951-1960 – у Київському медичному інституті: професор кафедри загальної хірургії, завідувач кафедри хірургії. Головний ендокринолог МОЗ УРСР (від 1951).

Вивчав етіологію та патогенез зобної хвороби, зокрема автор її патогенетичної класифікації. Розробляв методи оперативних втручань на щитоподібній залозі та наднирниках; удосконалив методику радикальної операції субтотальної струмектомії. Одним з перших в Україні з лікувальною метою застосував радіонукліди.

Наукові праці: “Зоб, его профилактика и лечение” (1951); “Что такое зоб” (1952); “Зобная болезнь, клиника, профилактика и лечение” (1955); “Опыт лечения больных гипертиреоидной формой зобной болезни радиоактивным изотопом йода” (1955); “Зобная болезнь” (1956); “Опыт хирургического лечения заболеваний щитовидной железы” (1959).

80 років від дня народження науковця в галузі фармації, доктора фармацевтичних наук, професора Раїси Сергіївни Коритнюк (1940)

Науковець у галузі фармації, провізор, доктор фармацевтичних наук (1992), професор (1994). За­­кінчила Запорізький фармацевтичний інститут (1962). Працювала в аптеках Києва (1962-1964). Від 1967 – в Національній медичній академії післядип­­ломної освіти (Київ): від 1994 – завідувач кафедри технології ліків та клінічної фармації, від 2009 – професор кафедри фармацевтичної технології і біофармації.

Розробляє технології виготовлення парентеральних і м’яких лікарських засобів.

Наукові праці: “Фитотерапия в стоматологии” (1984); “Технология и конт­­роль качества растворов для инъек­­ций в аптеках” (1990); “Технологія та біофармацевтичні аспекти лікарських плівок антимікробної дії” (2005); “Технологічні аспекти та номенклатура інфузійних розчинів” (2009); “Фармацевтичні сумісності антибіотиків з перитонеальними діалізними розчинами” (2010).