Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
70 років від дня народження уролога, доктора медичних наук, професора Сергія Петровича Пасєчнікова (1950)
Уролог, доктор медичних наук (1990), професор. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1973). Працював на посадах старшого лаборанта (1973-1977), асистента (1977-1988) кафедри урології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, від 1988 – завідувача відділення запальних захворювань нирок та сечових шляхів Київського НДІ урології і нефрології, професора (1993-2011) та завідувача (з 2011) кафедри урології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Головний позаштатний уролог МОЗ України.
Основні напрями наукової діяльності: опрацювання діагностики та хірургічного лікування урологічних захворювань.
Наукові праці: “Аденома передміхурової залози” (1980, 1986); “Сучасні принципи діагностики і лікування гострого пієлонефриту вагітних” (1987); “Клінічна термодинаміка” (1991); “Ультразвуковая диагностика туберкулеза легких” (1994); “Ендоскопічна літотрипсія в лікуванні каменів сечоводів” (1998); “Рак передміхурової залози” (2004).
95 років від дня народження гігієніста, токсиколога, доктора медичних наук, професора Євгенії Ісаківни Спину (1925-2011)
Гігієніст, токсиколог, доктор медичних наук (1965), професор. Закінчила санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту (1948). Працювала в Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань на посадах молодшого (1948-1954), старшого наукового співробітника (1954-1964) лабораторії токсикології; від 1964 – у Всесоюзному НДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерних та пластичних мас (нині – Інститут екогігієни та токсикології імені Л.І. Медведя НАМН України).
Основні напрями наукової діяльності: токсикологія та гігієнічне нормування пестицидів, застосування методів умовних рефлексів у токсикологічному експерименті, виявлення закономірностей міграції ксенобіотиків з екологічною метою; опрацювала принцип комплексного гігієнічного нормування пестицидів, один з авторів інтегрального критерію небезпеки пестицидів для людини – допустимої добової дози; запропонувала та створила новий напрям у регламентації хімічних засобів захисту рослин – обгрунтування допустимого вмісту їх у грунті; співавтор еколого-гігієнічної класифікації пестицидів.
95 років від дня народження кандидата медичних наук (1962), головного лікаря Українського НДІ травматології та ортопедії Олександра Ілліча Палатного (1925-1993)
Наукові праці були присвячені вивченню пошкоджень кістки й організації охорони здоров’я.
110 років від дня народження доктора медичних наук, старшого наукового співробітника Людмили Петрівни Разумовської-Молукало (1910-1995)
Доктор медичних наук (1971), старший науковий співробітник відділу органічної психопатології Київського НДІ нейрохірургії (з 1950).
Наукові праці були присвячені вивченню патогенезу психічних порушень при органічних ураженнях головного мозку.
130 років від дня народження дерматовенеролога, доктора медичних наук, професора Михайла Мефодійовича Кузнеця (1890-1959)
Дерматовенеролог, доктор медичних наук (1937), професор (1939). Закінчив Київський медичний інститут (1927), де відтоді й працював (з перервою): завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб (1954-1959). Під час 2-ї світової війни – викладач курсів удосконалення військових лікарів у м. Хабаровськ (РФ), Військово-медичних академій у Ленінграді (нині Санкт-Петербург) та м. Куйбишев (нині Самара, РФ). Очолював кафедру шкірних і венеричних хвороб Башкирського медичного інституту (м. Уфа, 1947-1952) та Київського інституту удосконалення лікарів (1953-1954).
Вивчав патогенез і питання лікування хронічних дерматозів, зокрема піодермії, червоного вовчака, псоріазу, а також патологію травлення при захворюваннях шкіри.
Наукові праці: “К вопросу о роли сифилиса в этиологии красной волчанки” (1928); “Pyodermia chronica serpiginosa” (1930); “К клинике красного плоского лишая” (1933); “Фтивазид в терапии кожного туберкулеза и красной волчанки” (1958).
95 років від дня народження дерматолога, гігієніста, доктора медичних наук, професора Олександра Олександровича Меньшова (1925-2008)
Дерматолог, гігієніст, доктор медичних наук (1968), професор (1971). Закінчив Київський медичний інститут (1949). У 1951-1996 працював у Інституті медицини праці АМН України (Київ), де в 1955 організував і очолив лабораторію шуму та вібрації. Від 1996 мешкав у США. Засновник наукової школи з вивчення впливу виробничого шуму та вібрації.
Наукові дослідження були присвячені гігієнічній оцінці виробничого шумового навантаження з урахуванням позавиробничої експозиції, вивченню індивідуальної чутливості організму людини до впливу фізичних факторів, розроблення гігієнічних та інженерно-технічних заходів профілактики в “шумних” виробництвах.
Наукові праці: “Сравнительная гигиеническая оценка вибрации и шума на новых типах колесных тракторов и самоходных шасси” (1963); “Влияние производственнного шума и вибрации на организм человека” (1977); “Комбинированное действие производственного шума и вибрации на организм” (1980); “Дозная оценка шумовой нагрузки на механизаторов сельского хозяйства” (1984); “Modified method for determination of heightened human sensitivity to noise” (1996); “Noise control under successive fulfillment of jobs specified by various degrees of labor tension” (1997).