Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
65 років від дня народження епідеміолога, вірусолога, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАМНУ Вікторії Іванівни Задорожної (1956)
Епідеміолог, вірусолог, доктор медичних наук (1996), професор (2002), член-кореспондент НАМН України (2017). Закінчила Київський медичний інститут (1980). Відтоді працює в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ: завідувач лабораторії екології мікроорганізмів (1996-1998), поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій (від 1998); водночас – доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету (1999-2005; обидва – Київ). Заступник голови Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів (від 2004).
Вивчає питання вакцинопрофілактики інфекційних хвороб, молекулярної епідеміології вірусних інфекцій, ерадикації поліомієліту, механізми розвитку вакциноасоційованого поліомієліту.
Наукові праці: “Обнаружение вируса полиомиелита в природных изолятах и идентификация с помощью полимеразной цепной реакции” (1996); “Оценка инактивированной вакцины в иммунопрофилактике полиомиелита в Украине” (2005); “Молекулярно-епідеміологічні аспекти поліовірусної інфекції в умовах ерадикації поліомієліту” (2008); “Імунопрофілактика в практиці сімейного лікаря” (2008); “Эпидемический процесс гриппа и некоторые факторы биосферы физической природы” (2009).
140 років від дня народження хірурга-уролога, доктора медицини, професора Андроніка Архиповича Чайки (1881-1968)
Хірург-уролог, доктор медицини (1914), професор, заслужений діяч науки УРСР (1946), генерал-майор медичної служби (1943). Закінчив Військово-медичну академію (Санкт-Петербург; 1911). У 1902-1906 служив в армії на посадах виконуючого обов’язки молодшого медичного фельдшера (1902-1904), молодшого медичного фельдшера Кременчуцького лазарету; з 1911 – лікар для удосконалення при Клінічному військовому госпіталі (при Військово-медичній академії); у 1914-1922 – доцент з урології при кафедрі факультетської хірургії Київського медичного інституту; від 1918 – завідувач відділу урології Київського військового госпіталю; з 1929 – професор, завідувач кафедри урології Київського інституту удосконалення лікарів; у 1941-1943 керував хірургічною роботою Київського військового госпіталю, що перебував у евакуації в Харкові, Томську, Балашові; 1943-1944 – головний хірург Управління фронтового евакопункту 3-го Українського фронту; 1944-1949 – головний хірург, а від 1949 – консультант Київського окружного військового госпіталю; 1945-1961 – завідувач кафедри урології Київського медичного інституту; з 1953 – головний уролог МОЗ України.
Основні напрями наукової діяльності: дослідження пошкоджень і захворювань нирок та інших органів системи сечовиділення, захворювань передміхурової залози, сім’яних канатиків, загальна хірургія, проблеми гнійної хірургії, вивчення кишкової непрохідності, апендициту, вогнепальних поранень грудної клітки; вперше в СРСР виконав промежинну простатектомію.
95 років від дня народження педіатра, неонатолога, доктора медичних наук, професора Світлани Петрівни Катоніної (1926-2005)
Педіатр, неонатолог, доктор медичних наук (1987), професор (1988). Закінчила Дніпропетровський медичний інститут (1950). Працювала лікарем. Від 1956 – у Київському НДІ педіатрії, акушерства та гінекології: від 1960 – старший науковий співробітник; від 1977 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): організатор і завідувач, від 1997 – професор кафедри неонатології. Головний неонатолог МОЗ України (1977-1992).
Наукові дослідження були присвячені процесам адаптації в новонароджених, перинатальним інфекціям.
Наукові праці: “Особенности течения септического шока у новорожденных” (1982); “Анализ клинико-микробиологического наблюдения в специализированных неонатологических отделениях” (1995); “Совершенствование перинатальной помощи” (2001); “Перинатальні інфекції – сучасні проблеми” (2002); “Ротавірусна інфекція” (2004).
100 років від дня народження радіолога, доктора медичних наук, професора Василя Івановича Мілька (1921-1998)
Радіолог, доктор медичних наук (1971), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1953), де й працював: у 1966-1970 – ректор, водночас у 1966-1990 – завідувач, 1990-1995 – професор, 1995-1998 – професор-консультант кафедри медичної радіології з курсами рентґенології та радіаційної медицини.
Вивчав радіобіологічний вплив малих доз радіації на організм людини та надлетальних доз на ссавців, розробляв методи радіонуклідної діагностики.
Наукові праці: “Медицинская радиология” (1960); “Рентгенодиагностика” (1969); “Рентгенология” (1983); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991).
95 років від дня народження онколога, патоморфолога, доктора медичних наук, професора Калерії Павлівни Ганіної (1926-2001)
Онколог, патоморфолог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), заслужений діяч науки УРСР (1986). Закінчила Московський медичний інститут (1949). Працювала в Рязанському медичному інституті (РФ; 1949-1954); Інституті експериментальної патології та терапії раку АМН СРСР (Москва; 1955-1958); старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту (нині Інститут онкології АМНУ; 1958-1960); від 1960 – в Інституті експериментальної патології, онкології і радіології НАНУ (Київ): завідувач лабораторії гістоцитохімії (1964-1971), завідувач відділу цитогенетики пухлин (1971-1992), 1992-1999 – провідний науковий співробітник, з 1999 – почесний професор.
Засновниця наукового напряму – цитогенетичної діагностики передпухлинних і пухлинних процесів людини. Досліджувала зміни спадкового апарату соматичних клітин унаслідок малігнізації та при виявленні рівня анаплазії розвиненої пухлини. У співавторстві з Р. Кавецьким сформулювала положення про цитологічну реактивність організму-носія пухлини, на основі якого розроблені комплекси діагностичних показників.
Наукові праці: “Морфология и патогенез опухолей яичка” (1964); “Цитогенетическая диагностика в онкоморфологии” (1980); “Цитоморфология и цитогенетика железистой гиперплазии и рака эндометрия” (1990); “Цитологическая реактивность онкологического больного” (1995); “Кольпоцервикоскопия” (1997).
95 років від дня народження фтизіатра, доктора медичних наук, професора Миколи Степановича Пилипчука (1926-1996)
Фтизіатр, доктор медичних наук (1963), професор (1964). Закінчив Київський медичний інститут (1952). Працював на посадах асистента, доцента, завідувача (1960-1996) кафедри фтизіатрії (з 1983 – кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології), проректора з лікувальної роботи (1965-1970) Київського медичного інституту.
Основні напрями наукових досліджень: розробка способів діагностики захворювань легень, підвищення ефективності антибактеріальної терапії та модифікація хірургічних методів лікування хворих на туберкульоз легень; розробив методику внутрішньовенного введення протитуберкульозних препаратів, поглибив вчення про відновлення життєво важливих функцій організму після операцій на легенях, створив новий напрям у вивченні та застосуванні аерозольтерапії, про стан сурфактантної системи легень, мукоциліарного апарату, аерогематичного бар’єру при захворюваннях органів дихання, запропонував засоби неспецифічної терапії туберкульозу й усунення побічних реакцій на антимікобактеріальні препарати.