Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
70 років від дня народження мікробіолога, імунолога, доктора медичних наук, професора Валерія Григоровича Войцеховського (1951)
Мікробіолог. імунолог, доктор медичних наук (2004), професор (2004). Закінчив Київський медичний інститут (1973), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): від 2005 – професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології.
Вивчає механізми розвитку та диференціації мікроорганізмів, закономірності спороутворення, аутоіндуктори розвитку, процеси міжклітинної взаємодії, хімічної комунікації в бактерій і систем, які регулюють експресію генів, що відповідають за фактори вірулентності, роль клітинних біополімерів у регуляції розвитку та диференціації мікроорганізмів.
Наукові праці: “Нові фази розвитку культури, що проходить стадію агрегації клітин” (1998); “Фази розвитку періодичної культури, обумовлені агрегацією бактерій” (2000); “Мікробіологічна модель дослідження регуляторних механізмів розвитку клітин” (2003); “Пріони: відкриття, пошуки, знахідки” (2007).
95 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Фелікси Максимівни Шлейфман (1926-2010)
Гігієніст, доктор медичних наук (1966), професор (1973). Медичну освіту здобула на санітарно-гігієнічних факультетах Казахського (1943-1944) і Київського (1944-1948) медичних інститутів. Працювала на посадах молодшого наукового співробітника (1955), старшого наукового співробітника (1955-1960), завідувача (від 1960) лабораторії гігієни виробничого мікроклімату Київського НДІ гігієни праці та професійних захворювань; заступник голови Київського міського й обласного товариств гігієністів.
Основні напрями наукової діяльності: дослідження виробничого мікроклімату в гарячих цехах металургійних заводів, цукрово-рафінадних заводах, заводах з вироблення технічного та художнього скла, хлібозаводах, опрацювання інтермітуючої дії виробничого мікроклімату, вивчення комплексної дії факторів мікроклімату та роботи різних ступенів напруженості.
85 років від дня народження лікаря-отоларинголога, доктора медичних наук, професора Богдана Григоровича Іськіва (1936)
Лікар-отоларинголог, доктор медичних наук (1988), професор (1991). Закінчив Львівський медичний інститут (1960). Працював лікарем. Від 1969 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 1991 – завідувач, від 2003 – професор кафедри отоларингології.
Вивчає імунологічний стан організму, зміни тканин середнього вуха при хронічних гнійних отитах; проблеми лікування хронічних ринітів, застосування тимпаномастоїдопластики, слухополіпшувальної мікрохірургії при хронічних середніх отитах; історію отоларингології.
Наукові праці: “Динамика приживления лоскутов, применяемых для тимпанопластики” (1968); “Методика лечения больных хроническими ринитами с помощью автономного криодеструктора” (1981); “Меатотимпанопластика у хворих на хронічний гнійний середній отит” (1997); “Експериментальна та клінічна холестеатома” (2004); “Історія дитячої оториноларингології” (2009).
175 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Павла Івановича Морозова (1846-1927)
Хірург, доктор медицини (1875). Закінчив Харківський університет (1872), де залишився працювати помічником прозектора на кафедрі анатомії, в 1876-1886 – доцент, професор кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією. Під час російсько-турецької війни 1877 був військовим лікарем. Працював в Університеті св. Володимира в Києві (медичний факультет згодом був реорганізований у Київський медичний інститут): у 1886-1910 та 1917-1922 – завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії, водночас у 1906-1910 – проректор, 1919 – декан медичного факультету. Співзасновник медичного відділення при Вищих жіночих курсах (1907), на базі якого згодом був створений Київський жіночий медичний інститут (у 1916-1920 – його директор).
Наукові дослідження були присвячені питанням оперативної та військово-польової хірургії, топографічної анатомії.
Наукові праці: “О вліяніи способа растягиванія (Distactions method) на тазобедренный и коленный суставы” (1875); “Современное состояніе вопроса о плавленіи пуль въ огнестрельныхъ ранахъ”; “Курсъ военно-полевой хирургіи” (1883); “О значеніи ожоговъ при выстрелахъ въ упоръ съ сосудисто-медицинской точки зрѣнія” (1886); “Война, ее орудія и жертвы” (1892); “Основы оперативной хирургии и топографической анатомии” (1926).
100 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Дмитра Федоровича Скрипниченка (1921-1994)
Хірург, доктор медичних наук (1956), професор, заслужений діяч науки УРСР. Закінчив Військово-медичну академію в м. Ленінград (1943). Попри те, що був залишений ад’юнктом кафедри військово-польової хірургії, добровільно пішов у діючу армію; був хірургом партизанського з’єднання С.А. Ковпака та П.П. Вершигори; служив помічником начальника та хірургом евакогоспіталю №164 1-го Білоруського фронту; після демобілізації працював на посадах асистента кафедри Госпітальної хірургії Сталінського (Донецького) медичного інституту (1945-1951), асистента (1951-1956), доцента (1956) кафедри загальної хірургії 1-го Московського медичного інституту імені І.М. Сеченова, завідувача кафедри факультетської хірургії Кишинівського медичного інституту (1956-1960), завідувача кафедри хірургії стоматологічного факультету Київського медичного інституту (1960-1964), завідувача (1964-1989) та професора (1989-1993) кафедри хірургії №1 Київського державного інституту удосконалення лікарів імені П.Л. Шупика.
Основні напрями наукової діяльності: вивчення проблем торакальної, загальної та невідкладної хірургії, організація невідкладної хірургічної допомоги, хірургічного лікування хвороб судин та ендокринних органів.
105 років від дня народження дитячого хірурга, доктора медичних наук, професора Миколи Борисовича Ситковського (1916-2003)
Дитячий хірург, доктор медичних наук (1963), професор (1969), заслужений діяч науки УРСР. Закінчив лікувальний факультет 2-го Київського медичного інституту (1941). У часи 2-ї світової війни – командир приймально-сортувального взводу 35-ї танкової дивізії (1941), командир хірургічного взводу 34-ї десантної мотострілецької бригади (1941-1942), викладач хірургії фронтової школи санітарних інструкторів №7 (1942), ординатор спеціалізованого польового евакогоспіталю (1942-1944), старший ординатор хірургічного відділення Вищого клінічного Госпіталю Війська Польського (1944-1945); підполковник медичної служби; працював на посадах асистента кафедри хірургії санітарно-гігієнічного факультету (1949) Київського медичного інституту, старшого викладача хірургії Київського військового медичного училища (1949-1958), асистента (1958-1963), доцента (1963-1969), завідувача (1969-1992) кафедри хірургії та ортопедії дитячого віку, першого декана факультету підвищення кваліфікації викладачів (1968-1976) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Головний дитячий хірург МОЗ України (1969-1995).
Основні напрями наукової діяльності: дитяча проктологія, гнійно-септичні захворювання в дітей, хірургія травного тракту; розробив нові біодеструктивні полімери медичного призначення та технологію їхнього виробництва.