Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
85 років від дня народження генерал-майора медицини, професора Георгія Васильовича Циганка (1936)
Генерал-майор медицини, професор, заслужений лікар УРСР. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1959). Завідувач кафедри військово-медичної підготовки Київського інституту удосконалення лікарів (1983-1986), учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, заступник начальника військово-медичної служби Київського військового округу (1986-1989), начальник військово-медичної служби Київського військового округу (1989-1991).
БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!
Наш народ укорінений у свою землю. Неперервність тисячолітньої долі України фіксують літописи, географічні, етнічні, лінгвістичні карти. Наші пращури завжди жили на цій землі і не покидали за будь-яких найтяжчих випробувань, боронили її впродовж віків.
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» – вкотре ці слова викарбовуються червоно-кривавими літерами на нашій землі. Триває боротьба за Незалежність нашої держави, за неподільну суверенну Україну, за рух до тих ідеалів, що їх виборювало не одне покоління українців.
«Ми – люди незламної волі,
Ми знаєм бажання свої
Ми прагнемо кращої долі
І миру на власній землі!»
Федір Тишко, д-р мед. н., професор кафедри оториноларингології НМУ ім. О. О. Богомольця.
Бажаємо Світлої віри усім у Перемогу та нездоланність нашого народу!
Все буде Україна!
95 років від дня народження лікаря, доктора медичних наук, професора Катерини Андріївни Захарії (1926-2012)
Лікар, доктор медичних наук (1976), професор (1982). Закінчила Львівський медичний інститут (1949), де відтоді й працювала (з перервою): завідувач (1982-1993), професор (1993–99) кафедри клінічної лабораторної діагностики. У 1964-1982 – в Київському інституті удосконалення лікарів: професор однойменної кафедри (1980-1982). Голова Науково-практичного товариства лікарів клінічної лабораторної діагностики України (1983-1999).
Вивчала вплив збудження та гальмування на перебіг запальних процесів, роль гаммааміномасляної кислоти, гормонів та інших фізіологічних і патологічних чинників у виникненні судом, вплив лікарських речовин на клініко-біохімічні показники організму.
Наукові праці: “Лабораторные животные, их разведение, кормление и использование в эксперименте” (1962, 1974, 1983); “Предрасположенность организма к эпилептическим припадкам” (1974); “Руководство по клинической лабораторной диагностике” (1981, 1991); “Лабораторная диагностика ишемической болезни сердца” (1989, 1991); “Лабораторна діагностика захворювань, які передаються статевим шляхом” (2004).
65 років від дня народження епідеміолога, мікробіолога, доктора медичних наук, професора Наталії Олексіївни Виноград (1956)
Епідеміолог, мікробіолог, доктор медичних наук (1996), професор (2001). Закінчила Львівський медичний інститут (1979). Відтоді працювала у Львівському НДІ епідеміології та гігієни; від 1990 – у Львівському медичному університеті: від 1997 – завідувач курсу епідеміології кафедри дитячих інфекційних хвороб; від 2001 – завідувач кафедри епідеміології.
Досліджує питання крайової епідеміології (Ку-гарячка, хламідіози, геморагічні лихоманки, арбовірусні інфекції); діагностику та лікування захворювань, що передаються статевим шляхом.
Наукові праці: “Хламідійні інфекції в акушерсько-гінекологічній практиці” (1994); “Immune status of newborns in perinatal chlamydial infection” (1995); “Тенденції та прогнози розвитку епідемічної ситуації з кору у Львівській області” (2001); “Проблеми інфекційного контролю при внутрілікарняних інфекціях у Тернопільській області” (2003).
80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Бориса Давидовича Черпака (1941)
Хірург, доктор медичних наук (1989), професор. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1970). У 1970-1976 – лікар-хірург Київської міської клінічної лікарні №7; з 1976 працював на кафедрі госпітальної хірургії Київського медичного інституту (з 2008 – кафедра хірургії №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця) на посадах асистента (1976-1989), доцента (1989-1994), професора кафедри (від 1994).
Основні напрями наукової діяльності: дослідженення моторно-евакуаторної функції шлункового тракту, опрацювання питань загальної та невідкладної хірургії.
120 років від дня народження рентґенолога, доктора медичних наук, професора Якова Ісаковича Гейнісмана (1901-1960)
Рентґенолог, доктор медичних наук (1949), професор (1951). Закінчив Київський університет (1924) і медичний інститут (1930). Працював в Українському рентґенорадіологічному інституті (нині Інститут медичної радіології АМНУ; 1924-1930); завідувачем рентґенологічного відділу (1930-1941), завідувачем відділу нейрорентґенології (1950-1959) Київського НДІ нейрохірургії; військовим лікарем (1941-1943); завідувачем рентґенологічного відділу клініки нервових хвороб Всесоюзного інституту експериментальної медицини (Москва, 1943-1944); завідувачем рентґенологічного відділу Інституту неврології АМН СРСР (Москва, 1944-1950).
Наукові дослідження були присвячені нейрорентґенології, нейроонкології, нейротравматології, вадам розвитку ЦНС.
Наукові праці: “Рентгенотерапія пухлин головного мозку” (1930); “О механизмах действия лучей Рентгена на рефлекторную возбудимость” (1952); “Замедленная и направленная пневмоэнцефалография” (1953); “Краниография в диагностике опухолей головного мозга” (1959); “Особенности рентгенологической картины при глиальных опухолях” (1960).