Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
125 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Михайла Сергійовича Спірова (1892-1973)
Анатом, доктор медичних наук (1937), професор (1932), завідувач кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту (1930-1971), науковий консультант кафедри (1971-1973).
У 1917 р. закінчив медичний факультет Московського університету. Працював помічником прозектора анатомії Вищої Московської медичної школи. Учень В.Н. Тонкова. У 1930 р. Вчена рада Київського медичного інституту обрала М.С. Спірова завідувачем кафедри нормальної анатомії.
Праці присвячено дослідженню лімфатичної системи, вивченню будівлі центральної нервової системи людини, питанням тератології, методики викладання й історії анатомії. Створив велику школу лімфології, серед його учнів такі відомі дослідники, як А.І. Свиридов, О.О. Сушко, Л.В. Чернишенко, І.А. Кавуненко та ін. У судовій медицині застосовується пошарове дослідження м’яких тканин шиї за “методом Спірова”, з виділенням блукаючих нервів, їх утворень і сонної артерії. Дослідник і популярізатор наукової спадщини М.І. Пирогова.
Наукові праці: “Посібник із препарування м’язів, зв’язок, судин і нервів людини” (1954); “Класифікація лімфатичних вузлів черевної порожнини людини” (1959); “Лімфатичні судини органів дихання” (1961); “Київська анатомічна школа” (1965).
70 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Ольги Миколаївни Гиріної (1947)
Терапевт, доктор медичних наук (1996), професор (2001), завідувачка кафедри поліклінічної підготовки та сімейної медицини (2003-2008), завідувачка кафедри загальної практики (сімейної медицини) (2008-2014) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця в 1974 р.
У 1975-1979 рр. працювала лікарем у кардіологічному відділенні лікарні №1 IV ДУ МОЗ УРСР, у 1979-1991 рр. – дільничним терапевтом у спеціальній поліклініці IV ДУ МОЗ УРСР, з 1991 р. – в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, пройшовши шлях від асистента кафедри госпітальної терапії № 1 до завідувачки кафедри загальної практики (сімейної медицини).
Автор 8 підручників і монографій, 15 винаходів і патентів, 1 навчальної програми підготовки лікарів загальної практики (сімейної медицини) в Україні. Член асоціації сімейних лікарів України та Європейської асоціації лікарів загальної практики, редакційної колегії журналу “Сімейна медицина”. Вивчала питання клінічної та профілактичної кардіології і сімейної медицини, брала участь у розробленні концепції та програми розвитку сімейної медицини в Україні.
95 років від дня народження топографоанатома, доктора медичних наук, професора Костянтина Івановича Кульчицького (1922-1997)
Топографоанатом і хірург, доктор медичних наук (1961), професор (1964), завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії (1963-1995), Заслужений діяч науки УРСР (1981), лауреат Державної премії УРСР (1983), Премії імені О.О. Богомольця (1986).
Закінчив Київський медичний інститут (1944). Учень С.Т. Новицького та Б.А. Долго-Сабурова. У 1962 р. захистив докторську дисертацію “Кровеносные сосуды и нервные аппараты сердца в условиях зкспериментальной патологии”.
Автор понад 250 наукових праць, зокрема 9 монографій. Основний напрям досліджень – кровопостачання й іннервація органів грудної та черевної порожнини в нормі, при патології та в експерименті, створення та вивчення біологічних моделей різних патологічних станів, можливості їхньої хірургічної корекції. Під його керівництвом захищено 38 дисертацій, зокрема 6 докторських.
Нагороджений орденом “Знак Пошани” та медалями.
Наукові праці: “Коронарное кровообращение и зксиериментальный инфаркт миокарда” (1962); “Н.И. Пирогов в усадьбе Вишня” (1981); “Сравнительная анатомия и зволюция кровеносных сосудов сердца” (1985); “Клапаны сердца” (1990).
180 років від дня народження лікаря-гінеколога, доктора медицини, лікаря-директора Київської міської лікарні Цісаревича Олександра Олексія Семеновича Лєскова (1837-1909)
Відомий київський акушер-гінеколог, лікар-епідеміолог, доктор медицини, директор Київської міської лікарні Цісаревича Олександра (1893-1898). Голова Київської санітарної комісії. Брат письменника Миколи Лєскова.
У 1859 р. закінчив Київський університет, де й працював від 1861 р. в акушерській клініці (склав детальний статистичний звіт про її стан за 1854–1864 рр., зробивши значний внесок у становлення міської медичної статистики). Очолював Київську міську виконавчу санітарну комісію (керував заходами з попередження інфекційних хвороб, підготував ґрунтовний звіт про санітарний стан Києва), Маріїнський дитячий притулок (у 1894 р. звернувся до міської управи з проханням збудувати додаткове приміщення для хворих на інфекційні хвороби та ухвалити деякі зміни в статуті лікарні, завдяки чому в 1901 р. було зведено споруду на 70 ліжок для дітей, у 1909 р. змінено статут з метою покращення умов праці). Санітарний лікар Києва (від 1880 р.). Член правління (1861), секретар Товариства київських лікарів, член Протидифтерійної комісії при цьому товаристві (1887), член Комісії з розроблення проекту вдосконалення нагляду за проституцією в місті (1908). Вивчав санітарно-гігієнічний стан київських шкіл.
60 років від дня народження невролога, доктора медичних наук Володимира Володимировича Гонгальського (1957)
Лікар-невролог, доктор медичних наук (1996), професор кафедри неврології та реабілітаційної медицини (з 1997).
Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1980). У 1980-1984 рр. працював лікарем-анестезіологом у Київському НДІ педіатрії, акушерства і гінекології; у 1984-1985 рр. – молодшим науковим співробітником лабораторії фізичних методів ранньої медичної діагностики при КДУ імені Тараса Шевченка. У 1985-1995 рр. – науковий співробітник проблемної лабораторії з питань остеохондрозу хребта НДЛЦ Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. У 1995 р. захистив докторську дисертацію “Механизмы формирования вертеброневрологических проявлений при функциональном блокировании позвоночных двигательных сегментов”. Відтоді посів посаду завідувача відділенням вертеброневрології проблем остеохондрозу хребта; одночасно в 1995-1997 рр. займав за сумісництвом посаду провідного наукового співробітника проблемної лабораторії нейроортопедії НДЛЦ Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Від 1997 р. – професор кафедри неврології та реабілітаційної медицини.
Основні напрями роботи – розробка нових підходів до діагностики, лікування і реабілітації хворих на патологію хребта із супутніми розладами нервової та судинної систем. З його ініціативи створене (1995) відділення вертеброневрології при Центральній міській клінічній лікарні Києва, де реалізовано переважну частину його наукових розробок.
120 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Любові Яремівни Зельдич (1897-1965)
Педіатр, доктор медичних наук (1959), професор (1961), завідувачка кафедри госпітальної педіатрії Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1964-1965).
Закінчила Київський медичний інститут (1922). Учениця Є.Д. Склодовського й О.3. Лазарева. З 1932 р. працювала на кафедрі дитячих хвороб Київського медичного інституту. У 1959 р. захистила докторську дисертацію “Особенности течения ревматизма у детей: материалы к клинике и патогенезу”. Була членом Ревматологічного комітету МОЗ УРСР та членом правління Київського наукового товариства педіатрів.
Вивчала патології дітей раннього віку, проблеми діагностики та лікування дитячого ревматизму. Авторка розділу в книзі “Физиология и патология сердечно-сосудистой системы в клинике и эксперименте” (1958).