Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Сер
23
Нд
День Державного Прапора України
Сер 23 день

День Державного Прапора УкраїниСиньо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.

Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року та три сучасні революції: “Революція на Граніті”, “Помаранчева Революція” та “Революція Гідності”. Сьогодні під синьо-жовтим прапором ми захищаємо нашу Батьківщину від рашиської навали.

Колірна символіка нашого прапору позначає не лише поле і небо. Приміром, в релігії золотий колір символізує вищі духовні сили, а синій – свободу. З психологічної точки зору жовтий колір символізує радість, а синій колір символізує спокій.

Величезна кількість людей у різних куточках світу прикріпили наш прапор до своїх облікових записів у соціальних мережах, а уряди багатьох країн прикрасили офіційні будівлі синім і жовтим кольорами.

Наш синьо-жовтий прапор невдовзі стане світовим символом перемоги над рашизмом.

Сер
24
Пн
День Незалежності України
Сер 24 день

День Незалежності України

БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!

Наш народ укорінений у свою землю. Неперервність тисячолітньої долі України фіксують літописи, географічні, етнічні, лінгвістичні карти. Наші пращури завжди жили на цій землі і не покидали за будь-яких найтяжчих випробувань, боронили її впродовж віків.

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» – вкотре ці слова викарбовуються червоно-кривавими літерами на нашій землі. Триває боротьба за Незалежність нашої держави, за неподільну суверенну Україну, за рух до тих ідеалів, що їх виборювало не одне покоління українців.

«Ми – люди незламної волі,
Ми знаєм бажання свої
Ми прагнемо кращої долі
І миру на власній землі!»

Федір Тишко, д-р мед. н., професор кафедри оториноларингології НМУ ім. О. О. Богомольця.

Бажаємо Світлої віри усім у Перемогу та нездоланність нашого народу!
Все буде Україна!

Сер
28
Пт
Народився Петро Миколайович Боднар
Сер 28 день

85 років від дня народження ендокринолога, доктора медичних наук, професора Петра Миколайовича Боднара (1935-2017)

Ендокринолог, доктор медичних наук (1974), професор (1982), заслужений діяч науки і техніки України (2000). Закінчив Пекінський медичний інститут (1961). Працював клінічним ординатором Київського інституту вдосконалення лікарів (1961-1963); науковим співробітником Київського інституту ендокринології та обміну речовин (1965-1968); доцентом кафедри факультетської терапії з курсом ендокринології (1968-1973) Чернівецького медичного інституту. Від 1973 – асистент, від 1974 – доцент, від 1982 – професор, від 1992 – завідувач кафедри факультетської терапії № 2 з курсом ендокринології (згодом кафедра ендокринології) Національного медичного університету (Київ).

Наукові дослідження в галузі клінічної ендокринології, зокрема з вивчення цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози. Вперше в Україні застосував метод ентеросорбції у хворих на цукровий діабет.

Наукові праці: “Эндокринология” (1983); “Руководство к практическим занятиям по эндокринологии” (1989); “Гликолизированные протеины” (1989); “Практична ендокринологія” (1994); “Ендокринологія” (1999); “Ендокринологія” (2002).

Вер
3
Чт
Народився Микола Сидорович Пушкар
Вер 3 день

90 років від дня народження фахівця в галузі кріобіології та кріохірургії, члена-кореспондента НАН та АМН України, доктора медичних наук, професора Миколи Сидоровича Пушкаря (1930-1995)

Фахівець у галузі кріобіології та кріохірургії, член-кореспондент НАН (1978) та АМН (1994) України, доктор медичних наук (1969), професор. Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1954). Працював на посаді завідувача Харківського обласного відділу охорони здоров’я (1963-1968). У 1968-1971 – проректор, а з 1971 – ректор Українського інституту удосконалення лікарів, надалі працював в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини, зокрема на посадах директора (1972-1983), завідувача відділу низькотемпературного консервування кісткового мозку та крові (1983-1995).

Основні напрями наукової діяльності: дослідження в галузі кріомікроскопії, тензоділатометрії, теоретичне й експериментальне моделювання кріобіологічних процесів. Один з ініціаторів та організаторів створення в Харкові Інституту проблем кріобіології і кріомедицини (1972); був керівником державних програм зі створення універсальних технологій кріоконсервування біологічних об’єктів.

Наукові праці: “Низькотемпературне консервування кісткового мозку” (1976); “Низькотемпературна кристалізація” (1977); “Кріоконсерванти” (1979); “Теорія та практика кріогенного та сублімаційного консервування” (1984); “Консервування тканин та клітин ендокринних органів” (1993); “Фізичні основи низькотемпературного консервування клітинних суспензій” (1994).

Вер
7
Пн
Народився Борис Якович Шур
Вер 7 день

135 років від дня народження вченого в галузі гігієни праці Бориса Яковича Шура (1885-1957)

Гігієніст. Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1913). У 1913-1918 на посаді військового лікаря перебував у діючій армії; брав активну участь у боротьбі з епідемією висипного тифу (1919-1921) та з голодом (1922); з 1922 працював у радянських органах охорони здоров’я – Київських міському, губернському, обласному відділах охорони здоров’я, Народному комісаріаті охорони здоров’я УРСР; перебуваючи на посаді заступника завідувача відділу робмеду окрздороввідділу був одним з ініціаторів організації науково-дослідного закладу з питань гігієни праці – Науково-дослідної філії Київського робмеду, яка в 1928 була реорганізована в Київський краєвий інститут патології та гігієни праці; у 1928-1930 – директор цього інституту; у 1929 за його ініціативою було організоване Бюро боротьби з профзахворюваннями, на базі якого в 1934 були створені Київські міська й обласна промислово-санітарні станції; у 1934-1941 працював на посадах завідувача Київської промислово-санітарної станції, старшого міського державного промислово-санітарного інспектора, очолював Науково-дослідницьке бюро санітарної статистики, групу з вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; у 1944 призначений на посаду начальника промислово-санітарного відділу Головної Держсанінспекції та за сумісництвом – Держсанінспектора з сільського господарства та легкої промисловості Народного Комісаріату охорони здоров’я УРСР; у 1945-1947 – старший промислово-санітарний інспектор вугільної промисловості Головної Державної санітарної інспекції України; від 1947 працював на посаді Старшого Держсанінспектора Київської міської державної санітарної інспекції.

Народився Григорій Миколайович Мінх
Вер 7 день

185 років від дня народження інфекціоніста, патологоанатома, епідеміолога, доктора медицини Григорія Миколайовича Мінха (1835-1896)

Інфекціоніст, патологоанатом, епідеміолог, доктор медицини (1870). Закінчив медичний факультет Московського університету (1861). З 1873 по 1876 – прозектор одеської Старої лікарні; у січні 1876 Рада медичного факультету Університету св. Володимира одноголосно обрала його екстраординарним професором патологічної анатомії; завідувач кафедри патологічної анатомії (по 1894); 29 травня 1881 затверджений ординарним професором; голова Товариства київських лікарів (1882-1886).

Довів факт перенесення низки інфекційних хвороб деякими кровососними комахами, описав особливості перебігу чуми, показав шляхи перенесення інфекції.