Календар медицини

95 років від дня народження анатома, члена-кореспондента НАПН України, доктора медичних наук, професора Івана Івановича Бобрика (1925-2011)

Анатом, доктор медичних наук (1976), професор (1978), член-кореспондент НАПН України (1995), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1955). Працював асистентом кафедри топографічної анатомії Тернопільського медичного інституту (1958-1960); у 1960-1964 – асистент, 1964-1976 – доцент, 1976-1978 – професор кафедри топографічної анатомії, 1978-1986 – декан 1-го лікувального факультету, одночасно від 1978 – завідувач кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету (Київ).

Основні напрями наукових досліджень: розвиток мікроциркуляторного русла різних органів людини в ембріональному та плідному періодах морфогенезу.

Наукові праці: “Кровоснабжение органов пищеварительного тракта человека” (1970); “Сосудистый эндотелий” (1986); “Развитие сосудов эндокринных органов человека в пренатальном периоде онтогенеза” (1987); “Атлас анатомии новорожденного” (1990); “Нормальна анатомія людини” (1992); “Анатомія людини” (1993); “Сучасні аспекти функціональної анатомії центральної нервової системи” (2001); “Світова слава київського анатома професора В.О. Беца” (2001); “Особливості функціональної анатомії дитячого віку” (2002).

85 років від дня народження доктора медичних наук, професора Анатолія Тимофійовича Носова (1935-2010)

Доктор медичних наук (1985), професор (1995), керівник лабораторії електронної мікроскопії Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (з 1991).

Основні напрями наукової діяльності: трансплантація нирки й ембріональної нервової тканини, патоморфологія й ультраструктурні зміни нервової системи, ендокринних залоз і статевих органів, радіаційна патоморфологія нервової й ендокринної систем, ультраструктурні та патогенетичні зміни тканин головного мозку під впливом високоенергетичного лазерного випромінювання.

Відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є державним святом і неробочим днем.

120 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМН СРСР Дениса Миколайовича Калюжного (1900-1976)

Гігієніст, доктор медичних наук (1957), професор (1958), член-кореспондент АМН СРСР (1961), заслужений діяч наук УРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківський медичний інститут (1926). Працював лікарем. У 1932-1971 – в НДІ загальної та комунальної гігієни (до 1944 – у Харкові, нині Інститут гігієни та медичної екології НАМНУ, Київ): від 1956 – директор; водночас у 1946-1956 та 1965-1970 – завідувач кафедри комунальної гігієни Київського інституту удосконалення лікарів, 1956-1960 – медичного інституту.

Наукові дослідження з гігієни атмосферного повітря та планування населених місць, військової гігієни, історії гігієни та санітарії. Одним з перших в Україні розпочав вивчення проблеми забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами.

Наукові праці: “Санитарное изучение атмосферного воздуха населенных мест Украины и меры борьбы с его загрязнением” (1940); “Санитарная охрана атмосферного воздуха от выбросов предприятий черной металлургии” (1961); “Санитарная охрана атмосферного воздуха и водоемов от выбросов отходов предприятий черной металлургии” (1968); “Гигиена внешней среды в районе размещения промышленных предприятий” (1973).

120 років від дня народження ортопеда-травматолога, члена-кореспондента АМН СРСР, доктора медичних наук Федора Родіоновича Богданова (1900-1973)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1937), професор (1938), член-кореспондент АМН СРСР (1952), заслужений діяч науки РРФСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив 1-й Московський інститут (1925). Працював хірургом Інституту ім. Скліфосовського (1925-1928), завідувач кафедри загальної хірургії Свердловського медичного інституту (нині Єкатеринбург, 1938-1957); директор Свердловського НДІ відновлювальної хірургії, травматології та ортопедії (1944-1958); заступник директора Українського НДІ травматології та ортопедії (1958-1963), водночас завідувач кафедри травматології та ортопедії (1958-1973), проректор з наукової роботи (1966-1973) Київського інституту вдосконалення лікарів.

Напрями наукових досліджень: репаративна регенерація кісткової тканини, внутрішньо-суглобові та вогнепальні переломи. Розробив класифікацію сколіозів, одним з перших застосував металоостеосинтез в ортопедії та травматології.

Наукові праці: “Внутрисуставные переломы” (1949); “Остеосинтез и костная пластика при псевдоартрозах и дефектах длинных трубчатых костей после огнестрельных переломов” (1950); “Хирургическое лечение заболеваний и повреждений стопы” (1953); “Врожденные вывихи бедра” (1959); “Диагностика и лечение деформирующего спондилеза” (1970); “Физические методы лечения в травматологии и ортопедии” (1970); “Врачебно-трудовая экспертиза при последствиях травм опорно-двигательного аппарата” (1972).

140 років від дня народження лікаря-гігієніста, фахівця з організації охорони здоров’я, доктора медицини, професора Сергія Івановича Радченка (1880-1942)

Лікар-гігієніст, фахівець з організації охорони здоров’я, доктор медицини, професор (1934), завідувач кафедри організації охорони здоров’я (1929-1934), один із засновників санітарно-гігієнічного факультету та його декан (1935-1936) Київського медичного інституту.