Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
120 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМН СРСР Дениса Миколайовича Калюжного (1900-1976)
Гігієніст, доктор медичних наук (1957), професор (1958), член-кореспондент АМН СРСР (1961), заслужений діяч наук УРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківський медичний інститут (1926). Працював лікарем. У 1932-1971 – в НДІ загальної та комунальної гігієни (до 1944 – у Харкові, нині Інститут гігієни та медичної екології НАМНУ, Київ): від 1956 – директор; водночас у 1946-1956 та 1965-1970 – завідувач кафедри комунальної гігієни Київського інституту удосконалення лікарів, 1956-1960 – медичного інституту.
Наукові дослідження з гігієни атмосферного повітря та планування населених місць, військової гігієни, історії гігієни та санітарії. Одним з перших в Україні розпочав вивчення проблеми забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами.
Наукові праці: “Санитарное изучение атмосферного воздуха населенных мест Украины и меры борьбы с его загрязнением” (1940); “Санитарная охрана атмосферного воздуха от выбросов предприятий черной металлургии” (1961); “Санитарная охрана атмосферного воздуха и водоемов от выбросов отходов предприятий черной металлургии” (1968); “Гигиена внешней среды в районе размещения промышленных предприятий” (1973).
120 років від дня народження ортопеда-травматолога, члена-кореспондента АМН СРСР, доктора медичних наук Федора Родіоновича Богданова (1900-1973)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1937), професор (1938), член-кореспондент АМН СРСР (1952), заслужений діяч науки РРФСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив 1-й Московський інститут (1925). Працював хірургом Інституту ім. Скліфосовського (1925-1928), завідувач кафедри загальної хірургії Свердловського медичного інституту (нині Єкатеринбург, 1938-1957); директор Свердловського НДІ відновлювальної хірургії, травматології та ортопедії (1944-1958); заступник директора Українського НДІ травматології та ортопедії (1958-1963), водночас завідувач кафедри травматології та ортопедії (1958-1973), проректор з наукової роботи (1966-1973) Київського інституту вдосконалення лікарів.
Напрями наукових досліджень: репаративна регенерація кісткової тканини, внутрішньо-суглобові та вогнепальні переломи. Розробив класифікацію сколіозів, одним з перших застосував металоостеосинтез в ортопедії та травматології.
Наукові праці: “Внутрисуставные переломы” (1949); “Остеосинтез и костная пластика при псевдоартрозах и дефектах длинных трубчатых костей после огнестрельных переломов” (1950); “Хирургическое лечение заболеваний и повреждений стопы” (1953); “Врожденные вывихи бедра” (1959); “Диагностика и лечение деформирующего спондилеза” (1970); “Физические методы лечения в травматологии и ортопедии” (1970); “Врачебно-трудовая экспертиза при последствиях травм опорно-двигательного аппарата” (1972).
140 років від дня народження лікаря-гігієніста, фахівця з організації охорони здоров’я, доктора медицини, професора Сергія Івановича Радченка (1880-1942)
Лікар-гігієніст, фахівець з організації охорони здоров’я, доктор медицини, професор (1934), завідувач кафедри організації охорони здоров’я (1929-1934), один із засновників санітарно-гігієнічного факультету та його декан (1935-1936) Київського медичного інституту.
60 років від дня народження уролога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Сергія Олександровича Возіанова (1960)
Уролог, доктор медичних наук (1994), професор (2000), член-кореспондент НАМН України (2007). Закінчив Київський медичний інститут (1982). Працював лікарем (1989-1991); від 1991 – в Інституті урології АМНУ (Київ): від 1998 – завідувач відділення ендоурології. У 1993-1997 – 1-й секретар Посольства України у Франції.
Наукова діяльність: малоінвазивна урологічна хірургія при сечокам’яній хворобі, кістозних захворюваннях нирок; впровадження методів контактної та дистанційної літотрипсії; удосконалення діагностики та лікування онкологічних захворювань нирок, сечового міхура та передміхурової залози.
Наукові праці: “Компьютерная термодиагностика” (1993); “Рак передміхурової залози” (1994); “Клінічна сексологія та андрологія” (1996); “Справочник по онкоурологии” (1998); “Опухоли мочеполовой системы” (2000); “Діагностика та лікування поєднання кіст із пухлинами нирок” (2001); “Клінічна фізіологія нирок” (2004); “Трансуретральна резекція передміхурової залози в лікуванні її доброякісної гіперплазії” (2005).
110 років від дня народження невропатолога, кандидата медичних наук, доцента Галини Дмитрівни Бобровської (1910-1980)
Невропатолог, кандидат медичних наук, доцент, завідувачка кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1965-1968). Закінчила Київський медичний інститут (1936). Представник Київської школи невропатологів. Учениця Б.М. Маньковського.
Наукові дослідження були присвячені розладам мозкового кровообігу, патології нервової системи при цукровому діабеті, ревматоекзогенним інтоксикаціям.
95 років від дня народження патологоанатома, доктора медичних наук, професора Августа Пилиповича Федотова (1925-2011)
Патологоанатом, доктор медичних наук (1969), професор (1970), завідувач кафедри патологічної анатомії Київського інституту удосконалення лікарів (1973-1992).
Закінчив Київський медичний інститут (1954). У 1969 захистив докторську дисертацію “Морфогістохімічні аспекти патогенезу тонзилітів”. Учень професора Є.І. Чайки.
Науковий напрям: проблеми запалення й імуноморфології.