Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
145 років від дня народження психіатра, доктора медицини, професора Валентина Михайловича Гаккебуша (1876-1931)
Психіатр, доктор медицини, професор (1918). Завідувач кафедри психіатрії Київського медичного інституту (1925-1931), один з організаторів психіатричної клініки та директор психоневрологічного інституту в Києві (нині Інститут нейрохірургії АМНУ).
Вивчав атеросклероз судин головного мозку; нервово-психічні розлади, пов’язані з травмою; проблеми судової психіатрії й організації психіатричної допомоги. Описав симптомокомплекс психічних розладів (хвороба Гаккебуша-Гейєра-Геймановича). Опублікував перший посібник з психіатрії та нервових хвороб для фельдшерів. Розробляв питання законодавства про душевнохворих. Разом з Б. Маньковським заснував журнал “Современная психоневрология” (1924).
170 років від дня народження терапевта, доктора медицини, професора Василя Парменовича Образцова (1851-1920)
Терапевт, клініцист, науковець, засновник оригінальної київської терапевтичної школи, доктор медицини (1880), ординарний професор (1916), завідувач кафедр спеціальної патології і терапії (1893-1903), факультетської терапевтичної клініки (1903-1918) Київського університету Св. Володимира.
Дослідник хвороб серцево-судинної системи й органів травлення. Автор оригінального методу пальпації органів черевної порожнини (1887), методики безпосередньої перкусії (1910). Першим у світі (разом зі Стражеско) описав клінічну картину тромбозу коронарних артерій (1909) і науково обґрунтував можливість прижиттєвого розпізнавання інфаркту міокарда.
60 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Андрія Миколайовича Лихоти (1961)
Стоматолог, доктор медичних наук (2011), професор (2012). Закінчив Київський медичний інститут (1983). Відтоді працював у Київській медичній академії післядипломної освіти; від 1998 – начальник кафедри щелепно-лицевої хірургії і стоматології Української військово-медичної академії (Київ).
Наукові дослідження з військової, хірургічної й ортопедичної стоматології. Також вивчає історію розвитку військової медицини та стоматології.
Наукові праці: “Із історії становлення стоматологічної служби Збройних Сил України” (2002); “Основні напрямки диспансеризації і профілактики під час санації порожнини рота у військовослужбовців молодого поповнення” (2011); “Військова ортопедична стоматологія” (2013).
85 років від дня народження санітарного лікаря, гігієніста, доктора медичних наук, професора Миколи Федоровича Борисенка (1936-1994)
Санітарний лікар, гігієніст, доктор медичних наук (1973), професор (1982). Закінчив Київський медичний інститут (1959), де й працював завідувачем кафедри гігієни дітей та підлітків (1980-1985), одночасно декан санітарно-гігієнічного факультету (1981-1985); від 1989 – у Київському НДІ соціальної гігієни та управління охороною здоров’я.
Наукові праці були присвячені питанням гігієни та токсикології ртутноорганічних сполук, деонтології санітарного лікаря, вдосконаленню саннагляду. Розробляв наукові основи формування здорового способу життя, профілактики захворювань та організації першої медико-санітарної допомоги.
Наукові праці: “Санитарный надзор в промышленности” (1981); “Подходы к изучению реального образа жизни населения. Пути формирования здорового образа жизни” (1991); “Организация работы дневных стационаров лечебно-профилактических учреждений” (1992); “Основные направления работы по формированию здорового образа жизни” (1994).
165 років від дня народження військового лікаря, доктора медицини Миколи Вікторовича Соломки (1856-1903)
Військовий лікар, доктор медицини (1890), приват-доцент з курсу хірургічної діагностики медичного факультету Київського університету св. Володимира (1892), головний лікар Київського військового госпіталю (1899), перший лікар безкоштовної лікарні при Покровському монастирі в Києві.
160 років від дня народження оториноларинголога, доктора медицини, професора Миколи Павловича Трофімова (1861-1918)
Оториноларинголог, доктор медицини, професор. У 1892 брав участь у ліквідації епідемії холери на Кубані. У 1894 пройшов спеціалізацію з оториноларингології при Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі. У 1896 захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини “К вопросу об изменении лимфатических желез при местном воспалении – скипидарном и бактерийном”, того ж року був переведений до Київського військового госпіталю. У 1899 очолив при госпіталі новостворене лор-відділення; з 1907 – клініку. За рекомендацією М.М. Волковича призначений приват-доцентом курсу з оториноларингології медичного факультету Університету св. Володимира (1903-1918). У 1912 за вислугою звільнений з військової служби. З початком I-ої світової війни призначений консультантом Київського військового госпіталю. З 1918 – професор Жіночого медичного інституту.
Наукові дослідження були присвячені питанням отіатрії, захворювань придаткових пазух носа, діагностиці та хірургічному лікуванню оториноларингологічної патології.