Календар медицини

70 років від дня народження вченого в галузі гігієни праці, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Олександра Петровича Яворовського (1951)

Вчений у галузі гігієни праці, академік Національної академії медичних наук України (2017), доктор медичних наук (1991), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (2001), лікар вищої категорії, проректор з науково-педагогічної роботи (з 2003), завідувач кафедри гігієни праці і професійних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 1993). Дійсний член Міжнародної академії наук екологічної безпеки (з 2002).

Відомий учений у галузі профілактичної медицини, який розвинув і суттєво доповнив учення про гігієну та токсикологію синтетичних полімерів і пластичних мас, змазувально-охолоджувальних рідин, антикорозійних присадок, а також комбіновану та поєднану дію хімічних і фізичних чинників довкілля. Основні напрями наукової діяльності: пріоритетні закономірності формування умов праці, особливості біологічної дії новосинтезованих хімічних сполук різних класів на організм працюючих; залежність токсичності, алергенності, мутагенності, ембріо- та гонадотоксичних властивостей епоксидних сполук від квантово-хімічних, фізико-хімічних характеристик і будови молекули; комбінована та поєднана дія іонізуючого випромінювання, солей важких металів і пестицидів; кількісна характеристика сумаційних, потенціюючих ефектів та оцінка ризику їхнього впливу на організм працюючих; дослідження ушкоджуючої дії наночастинок металів на молекулярно-генетичному та квантово-хімічних рівнях. Розробив і запровадив у практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду держстандарти, гігієнічні нормативи (ГДК, ОБРД), санітарні правила, токсикологічні паспорти. Це дозволило не лише запобігти виникненню та знизити рівень професійної та загальної захворюваності серед робітників, а й спрямувати хіміків-синтетиків та інженерів і технологів на створення менш токсичних і небезпечних речовин і матеріалів.

Відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є державним святом і неробочим днем.

100 років від дня народження отоларинголога, президента СФУЛТ Павла Джуля (1921-2015)

Отолаpинголог, дійсний член НТШ (1990; голова осередку в м. Детройт). Навчався у Львівському (1942-1943) і Ґрацькому (1944–45) університетах, закінчив Іннсбpуцький університет (Австpія, 1948). Від 1949 – в Детpойті, де після відбуття шпитальної практики та нострифікації диплома провадив приватну лікарську практику, яка згодом стала базою для створення клініки. Спеціалізувався у Вейнському університеті, де працював від 1960 клінічним професором. Пpезидент Мічиґанського (1970-1971) і Детройтського (1973-1974) отолаpингологічних товариств. Головний редактор журналу “Лікаpський вісник” (1967-2003). Пpезидент Світової федерації Українських лікарських товариств (1992-2000). Член Американської колегії хірургів, почесний член Українського лікарського товариства Північної Америки (від 1985; співзасновник і голова Мічиґанського відділу). Почесний доктор Одеського (1996) і Львівського (1998) медичних університетів. Надав матеріальну та наукову допомогу в підготовці Львівським медичним університетом 2-х видань “Ілюстрованого медичного словника Дорланда (англо-українського): У 2 т.” (2002; 2007).

Наукові праці: “Лікування отосклерози давніше і тепер” (1962); “Параліч лицевого нерва” (1971); “Звукопровідна глухота у дітей шкільного віку” (1974); “Професійні досягнення українських лікарів у ЗСА і Канаді” (1975); “Співучасть лікарів у виконанні смертного вироку” (1980); “Реабілітація лиця” (1985).

165 років від дня народження фахівця з судової медицини, доктора медицини, професора Миколи Олександровича Оболонського (1856-1913)

Фахівець із судової медицини, доктор медицини (1886), професор (1893). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1880). У 1886-1889 – прозектор кафедри судової медицини Харківського університету; 1889-1913 – завідувач кафедри судової медицини Університету св. Володимира; 1902-1913 – декан медичного факультету; засновник і голова Фізико-медичного товариства при Університеті св. Володимира; член Товариства боротьби з заразними хворобами м. Києва, Товариства захисту народного здоров’я, Товариства взаємодопомоги лікарів м. Києва.

Основні напрями наукової діяльності: вивчення різних аспектів судової медицини.

95 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук Марії Володимирівни Крижанівської (1926-2004)

Гігієніст, доктор медичних наук (1970). Закінчила Київський медичний інститут (1948). Відтоді працювала в НДІ загальної та комунальної гігієни (нині Інститут гігієни та медичної екології НАМНУ, Київ; з пе­рервою): вчений секретар і завідувач лабораторії хімічних алергенів (1961-1969); у Київському медичному інституті (1954-1961); завідувач відділу проблемного наукознавства та міжнародного наукового співробітництва ВНДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас (нині Інститут екогігієни і токсикології, 1969-1988); старший науковий співробітник Інституту медицини праці АМНУ (1988-2000). Заступник голови Українського товариства гігієністів (1965-1985).

Наукові дослідження з проблем комунальної гігієни, алер­гології й імунології, гігієни застосування та токсикології пести­цидів, медицини праці, охорони атмосферного повітря. Вивчала стан річок Центрального та Західного Донбасу.

Наукові праці: “Комунальна гігієна” (1966); “Гігієна житлових та гро­мадських приміщень” (1969); “Ретро­спективный анализ недоношенной бе­ременности у женщин, занятых в сель­скохозяйственном производстве кон­тролируемых территорий Украины” (1997); “Динамика здо­ровья женщин, занятых в сельском хозяйстве” (2000).

90 років від дня народження хірурга, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Віктора Олександровича Бондаренка (1931)

Хірург, академік Національної академії медичних наук України (1993), доктор медичних наук (1968), професор (1969), заслужений діяч науки і техніки України (1991), завідувач кафедр загальної і невідкладної хірургії (1971-1996), комбустіології і хірургії поєднаних пошкоджень (1996-1999) Харківської академії післядипломної освіти, радник при дирекції Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України (з 2002), професор Харківської медичної академії післядипломної освіти (з 2004).

Один з провідних учених у галузі невідкладної хірургії. Наукові інтереси переважно зосереджені в галузі вивчення патогенезу, діагностики та хірургічного лікування запально-деструктивних захворювань органів грудної та черевної порожнини, неінгаляційних методів знеболювання в хірургії, дослідження механізмів формування компенсаторно-пристосувальних реакцій організму після хірургічних втручань, розробки на їх основі ефективних методів профілактики післяопераційних ускладнень та вдосконалення організаційних форм надання медичної допомоги хворим з множинними поєднаними пошкодженнями та термічними опіками. Ним запропоновані методи комплексної корекції порушених функцій у хірургічних хворих на різних єтапах хірургічного лікування та розроблені ефективні засоби лікування при захворюваннях легенів, шлунка, кишок, жовчних шляхів.

Наукові праці: “Хирургия прободных гастродуоденальных язв” (1968); “Спаечная болезнь” (1972); “Спонтанный пневмоторакс” (1973); “Острый аппендицит” (1993).