Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
155 років від дня народження фізіолога, біохіміка, доктора медицини, професора Анатолія Григоровича Ракочі (1867-1922)
Фізіолог, біохімік, доктор медицини (1912), професор. Після закінчення медичного факультету Київського університету Св. Володимира (1895) працював у Київській лікарні для чорноробів, згодом – у лікарі св. Софії в м. Сміла Київської губернії. Лікар-екстерн, ординатор пропедевтичної клініки Київського університету (1897-1902). Завідувач кафедри фізіологічної хімії Київського університету (1918-1922), водночас викладав хімію на медичних жіночих курсах у Києві.
Основні напрями наукових досліджень: біохімія травлення, ферментативні процеси та властивості ферментів. Автор першого вітчизняного посібника з біохімії “Практикум з біохімії”. Першим з вітчизняних вчених досліджував проблему вітамінів, здійснив перевірочні експерименти й опублікував оглядову працю з цього питання.
135 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Олександра Мойсейовича Ольшанецького (1887-1953)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1936), професор (1936), завідувач кафедри акушерства і гінекології 2-го Київського медичного інституту (1938-1941), Київського медичного інституту (1942-1953), заслужений діяч науки УРСР (1946).
100 років від дня народження акушера-гінеколога, члена-кореспондента АМНУ та АНУ, доктора медичних наук, професора Галини Костянтинівни Степанківської (1922-2017)
Провідний учений у галузі акушерства та гінекології, член-кореспондент АМН України (1993) та АН України (1991), доктор медичних наук (1967), професор (1970), заслужений діяч науки України (1989), завідувач кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1974-1991).
Основні напрями наукових досліджень: особливості фізіологічних і патологічних станів скоротливої діяльності матки, перинатологія, онкогінекологія. Нею досліджені основні механізми нейрогуморальної регуляції наприкінці фізіологічної вагітності та при переношуванні вагітності, а також вивчені провідні фактори, що спричиняють гіпоксію плода, розроблені методи лікування та профілактики цих порушень, вдосконалені методи лікування передпухлинних станів шийки матки та злоякісних новоутворень яєчників.
Наукові праці: “Недонашивание и перенашивание беременности” (1982); “Послеродовые инфекционные заболевания” (1989); “Злокачественные новообразования яичников” (1985); “Справочник по акушерству и гинекологии” (1997); “Гінекологія” (1999); “Акушерство” (2000).
85 років від дня народження гістолога, доктора медичних наук, професора Валентина Порфировича Яценка (1937)
Гістолог, доктор медичних наук (1987), професор (1989), заслужений діяч науки і техніки України, завідувач Науково-дослідного лабораторного центру Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1987-2003), одночасно професор кафедри гістології та ембріології (з 1989). Закінчив Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця (1960). У 2001 його було запрошено на роботу до НТУУ “КПІ” на посаду завідувача кафедри медичної кібернетики та телемедицини, у наступному році став деканом щойно створеного міжуніверситетського медико-інженерного факультету (2002-2011).
Напрями наукової діяльності: нейроморфологія та морфометричний аналіз; полімери в медицині; космічна біомедицина; інформатика та математичні методи в теоретичній і прикладній медицині; експериментальна медицина (лазерні технології, кріоконсервація, кардіологія, пульмонологія, радіологія); клінічна медицина та клінічна морфологія.
95 років від дня народження нейроофтальмолога, кандидата медичних наук Людмили Миколаївни Зозулі (1927-2014)
Нейроофтальмолог, кандидат медичних наук (1961), завідувачка відділення нейроофтальмології Інституту нейрохірургії (1970-1990). Закінчила Вінницький медичний інститут (1950). 1951 прийшла працювати лікарем-нейроофтальмологом до Київського НДІ нейрохірургії. Саме тоді, в перші роки утворення Інституту, відбувалося становлення нейроофтальмологічної служби як науково-практичного напряму.
Вивчала стан артеріо-ретинального тиску при нейроонкологічних захворюваннях. Встановила, що кампіметрія й офтальмодинамометрія дозволяють виявити зміни, пов’язані з підвищенням внутрішньочерепного тиску на порівняно ранніх стадіях захворювання, ще до появи відповідних офтальмологічних ознак. У 60-70-ті роки вийшли її наукові роботи, присвячені стану офтальмологічних показників у хворих з різною патологією головного мозку. Спільно з нейроморфологами були вивчені офтальмологічні та морфологічні ознаки очного дна при пухлинах головного мозку в різних фазах пухлинного процесу. Досліджувала стан функцій зору при краніо-фарингіомі та геморагічному інсульті, менінгіомі задньої черепної ямки.
125 років від дня народження педіатра, члена-кореспондента АМН СРСР, доктора медичних наук, професора Олени Миколаївни Хохол (1897-1964)
Педіатр, член-кореспондент АМН СРСР (1953), доктор медичних наук, професор (1946), завідувач кафедр пропедевтики дитячих хвороб (1946-1950), госпітальної педіатрії (1950-1964), декан педіатричного факультету Київського медичного інституту (1948-1952). Закінчила Київський медичний інститут (1921). З 1925 працювала в медичних закладах Києва. У 1943-1945 – директор Інституту педіатрії, акушерства і гінекології.
Напрями наукової діяльності: проблеми фізіології та патології дітей раннього віку (питання шлунково-кишкових захворювань, порушень кровообігу, дієтики тощо); запропонувала низку методів вигодовування дітей.