Календар медицини

Базаров Володимир Григорович (1929-2009) отоларинголог, доктор медичних наук (1970), професор (1980), заслужений діяч науки і техніки України (1989). Закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (1954). Працював лікарем у військово-медичних закладах (1954-1968); викладачем, старшим викладачем у Київському інституті вдосконалення лікарів (1968-1972); завідувачем (1972-2003), провідним науковим співробітником (від 2003) лабораторії клінічної аудіології та вестибулології Інституту отоларингології АМНУ.

Фахівець у галузі фізіології та патології слухової та вестибулярної системи. Засновник наукової школи в Україні з сурдології та вестибулології. Голова наукового медико-технічного товариства України (1982-1991).

Наукові праці: “Основы аудиологии и слухопротезирования” (1984); “Клиническая вестибулометрия” (1988); “Вестибулярные и слуховые нарушения при шейном остеохондрозе” (1990); “Импедансная аудиометрия в диагностике нарушений слуховой функции” (1995); “О трактовке вибрационных ощущений при оценке тяжелых нарушений слуха” (1996); “Клиническая вестибулология” (1996); “Субъективный ушной шум: влияние акустической и электрической стимуляции” (1998).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Базарова В.Г.:

1. Особенности взаимодействия некоторых анализаторов и перспективы использования их в оториноларингологии и авиационной медицине. (1970). Шифр зберігання: 1970 Б-173в
2. Влияние некоторых экстрараздражителей на выраженность вестибуло-вегетативных реакций. (1964). Шифр зберігання: 616.21 Б-173

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Оториноларингологія: підручник для студентів вищих навчальних медичних закладів III і IV рівнів акредитації. (1999). Шифр зберігання: Б-77662
2. Основы аудиологии и слухопротезирования. (1984). Шифр зберігання: Б-48186
3. Основные принципы и методика определения потребности населения в слуховых аппаратах: методические рекомендации. (1986). Шифр зберігання: Б-55790″

Книшов Геннадій Васильович (1934-2015) кардіохірург, доктор медичних наук (1976), професор (1984), академік НАМН України (1994), НАН України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Герой України (2004).

Закінчив Сталінський медичний інститут (нині Донецьк, 1958). Працював лікарем. Від 1962 – в Інституті серцево-судинної хірургії НАМНУ: від 1989 – директор, від 1993 – завідувач відділення рентґенохірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності; водночас від 1992 – завідувач кафедри хірургії серця і магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти (обидва – Київ). Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (від 1992).

Вивчав анатомію й електрофізіологію серця, зокрема будову та функціонування серцевого м’яза. Започаткував новий підхід у розвитку теорії серцевої недостатності на основі дослідження порушення синхронності та послідовності скорочення різних відділів серця, запропонував нові методи її лікування за допомогою запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів. Уперше в Україні застосував операції з аортокоронарного шунтування в лікуванні ішемічної хвороби серця, загальну гіпертермію при гострому інфекційному ендокардиті, хірургічну корекцію складних порушень ритму серця.

Наукові праці: “Набуті вади серця” (1997); “Принцип “золотого перетину” в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження” (2000); “Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гіпертензії” (2000); “Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двохкамерної електрокардіостимуляції” (2001); “Опухоли сердца” (2005); “Сучасні проблеми вроджених вад серця та їх корекція у новонароджених дітей” (2009); “Хірургія” (2010).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Книшова Г.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Хірургічна корекція складних порушень ритму серця: методичні рекомендації. (2002). Шифр документа: Б-81481
2. Клініка, діагностика та хірургічне лікування міксом серця: методичні рекомендації. (2005). Шифр документа: Б-85652
3. Невідкладна допомога при основних патологічних синдромах у немовлят з уродженими вадами серця. (2001). Шифр документа: Б-81297
4. Серцева недостатність. (2000). Шифр документа: Б-79454
5. Сучасні принципи діагностики та лікування пацієнтів з фібриляцією передсердь: методичні рекомендації. (2007). Шифр документа: Б-86733

Ситар Леонід Лукич (1939) кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (1999), член Асоціації серцево-судинних хірургів України.

Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1962). Завідувач хірургічного відділу Свеської лікарні (Сумщина); клінічний ординатор за спеціальністю “Торакальна хірургія”; аспірант Київського НДІ туберкульозу, пульмонології і грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського; асистент кафедри факультетської хірургії Чернівецького медінституту; старший науковий співробітник Інституту серцево-судинної хірургії; завідувач відділу хірургії набутих вад серця; завідувач відділу хірургії патології аорти.

Є засновником одного з найскладіших розділів серцево-­судинної хірургії – хірургії аневризм грудної аорти з досягненнями найвищого європейсь­кого та світового рівнів.

Вперше в СРСР виконав повну заміну дуги аорти з аневризмектомією. Його наукові розробки та практична діяльність сприяли суттєвому вдосконаленню хірургічного лікування аневризм аорти і набутих вад серця, покращенню результатів операцій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:

1. Аномалия Эбштейна: клиника, диагностика, хирургическое лечение, отдаленные результаты. (1979). Шифр документа: Р-24691
2. Место кардиометрии в диагностике приобретенных пороков сердца в хирургической клинике. (1970). Шифр документа: С-41

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
Аневризми грудної аорти (клініка, діагностика, лікування). (2011). Шифр документа: В-8291

Бабій Яків Степанович (1939) рентґенолог, доктор медичних наук (1981), професор (1988).

Закінчив Вінницький медичний інститут (1962). Працював рентґенологом у Дунаєвецький райлікарні Хмельницької області (1962-1964); м.н.с. Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології (1966-1970); ст.н.с. (1971-1981), завідувачем відділу (1981-1989) Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту; від 1989 – завідувач відділу Київського міського консультативно-діагностичного центру, за сумісництвом – професор кафедри променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти. Був головним рентґенологом МОЗ України (1988-1995).

Наукова діяльність пов’язана з розробленням питань рентґенодіагностики захворювань щитоподібної залози, легень, середостіння, в останній час – променевої діагностики (рентґенологічна, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія захворювань різних органів і систем у дорослих і дітей). Президент Асоціації радіологів України (від 1989).

Наукові праці: “Основы рентгенологической семиотики” (1978); “Клинико-рентгенологическая и машинная диагностика опухолей легких и средостения” (1981); “Томография грудной клетки” (1992); “Комп’ютерна томографія у діагностиці і визначенні поширеності рецидивів раку шлунка” (1998); “Состояние и перспективы развития магнитно-резонансной томографии в Украине” (1999); “Возможности лучевой диагностики локальных осложнений острого панкреатита” (2000).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:

1. Клинико-рентгенологическая диагностика и прогнозирование результатов хирургического лечения рака легкого с помощью ЭВМ (1978). Шифр зберігання: Р-23962
2. Пневмография в диагностике зоба (1967). Шифр зберігання: 616.4 Б-125

Зозуля Іван Савович (1939) невропатолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1998).

Закінчив Чернівецький медичний інститут (1965). Працював лікарем. Від 1968 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 1991 – проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків, завідувач кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Вивчає патогенез, проблеми діагностики, лікування та профілактики судинних і запальних захворювань нервової системи, черепно-мозкових і спінальних травм, уражень нервової системи внаслідок аварії на ЧАЕС, організації швидкої та невідкладної медичної допомоги хворим і потерпілим.

Наукові праці: “Клинико-электрофизиологические изменения при сосудистых заболеваниях головного мозга” (1978); “Невриты лицевого нерва и их комплексное лечение с включением иглотерапии” (1980); “Практическая неврология: неотложные состояния” (1997); “Медицина невідкладних станів” (2002); “Гормоны и мозг” (2008).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Зозулі І.С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Генералізована епілепсія у дітей раннього віку: оптимізація діагностики та лікування (2014). Шифр зберігання: Б-94397
2. Інсульт. Тактика, стратегія ведення, профілактика, реабілітація та прогнози (2010). Шифр зберігання: Б-92770
3. Порушення спінального кровообігу. Клініка, діагностика, лікування (2011). Шифр зберігання: Б-92202
4. Церебральний інсульт у осіб молодого віку: особливості діагностики, клініки та лікування (2012). Шифр зберігання: Б-92191
5. Гормоны и мозг (2008). Шифр зберігання: Б-88032
6. Нейропротектори, ноотропи, нейрометаболіти в інтенсивній терапії уражень нервової системи (2005). Шифр зберігання: Б-85215

Арбузова Світлана Борисівна (1954) вчений у галузі медичної генетики, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1996), професор (2001), заслужений лікар України (2005), генетик вищої категорії. Директор Східно-українського спеціалізованого центру медичної генетики та пренатальної діагностики. Голова Проблемної комісії МОЗ та НАМН України з медичної генетики. Голова комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень при Президії НАМН України. Член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій при Кабінетові Міністрів України (2017).

Відома в Україні та за її межами, видатний фахівець у галузі медичної генетики, зробила великий внесок у вивчення етіології спадкових хвороб, пренатальну діагностику вродженої та спадкової патології, розвиток методів ранньої профілактики генетичних порушень, що є основними напрямами її наукової діяльності.

Працюючи над вирішенням фундаментальних і прикладних проблем медичної генетики, вперше у світі довела й обґрунтувала роль мітохондріального геному в етіології та патогенезі хромосомної анеуплоїдії, відкрила нові мутації в мітохондріальній ДНК. Ці дослідження були двічі підтримані грантами Королівського товариства Великобританії та дали початок новому науковому напряму в медичній генетиці.

Вагомі здобутки також досягнуто в сфері генетичного допологового обстеження – вперше засновано цілісну концепцію пренатального біохімічного скринінгу, запропоновано комбінацію генетичних маркерів материнської сироватки для діагностики спадкових хвороб, принципи розрахунку індивідуального генетичного ризику. Розроблена стратегія генетичного скринінгу отримала загальне визнання як найбільш ефективна, впроваджена в багатьох країнах світу. Брала безпосередню участь у створенні Європейського реєстру спадкових захворювань, міжнародної системи контролю якості генетичних обстежень, епідеміологічних дослідженнях популяційної частоти генетичних синдромів.

Наукові праці: “Early Prenatal Diagnosis, Fetal Cells and DNA in the Mother” (2005); “Genetic Disorders and the Fetus. Diagnosis, Prevention and Treatment” (2007); “Fifty years of Human Genetics” (2007); “Prenatal Diagnosis” (2008); “Концепція ранньої пренатальної діагностики згідно з міжнародними стандартами якості” (2009); “Контроль якості генетичних обстежень” (2010); “Етико-психологічні аспекти медико-генетичного консультування” (2011); “Пренатальна ехокардіографія” (2014); “Down Syndrom Screening: Evidence that Test Results Differ According to Phenotype” (2016).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати С. Б. Арбузової:

1. Соотносительная роль генетических и средовых факторов в индивидуальной чувствительности человека к мутагенному воздействию (1987). Шифр зберігання: Р-32503.
2. Клініко-патогенетичне обгрунтування виникнення і маніфестації синдрому трисомії 21 (1996). Шифр зберігання: Р-42460.