Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
95 років від дня народження вченого в галузі судової медицини, доктора медичних наук, професора Іраїди Опанасівни Концевич (1922-2000)
Доктор медичних наук (1966), професор (1968). Закінчила Київський медичний інститут (1943), де й працювала від 1944 (нині Національний медичний університет): від 1970 – завідувачкою, від 1991 – професором кафедри судової медицини. Голова правління Республіканського наукового товариства судових медиків і криміналістів (1970-1987). Досліджувала проблеми судово-медичної діагностики заподіяних механічних травм, правової регламентації лікарської діяльності.
Наукові праці: “Судебно-медицинская диагностика странгуляций” (1968); “Судебно-медицинские аспекты врачебной практики” (1974); “Долг и ответственность врача (судебно-медицинские аспекты)” (1983); “Руководство к практическим занятиям по судебной медицине” (1988); “Судова медицина” (1997).
100 років від дня народження патоморфолога, історика медицини, кандидата медичних наук Сергія Микитовича Старченка (1917-2012)
Патоморфолог, історик медицини. Від 1946 до 1952 pp. навчався в Київському медичному інституті; в 1953-1969 pp. працював у видавництві “Держмедвидав” (тепер видавництво “Здоров’я”) на посадах редактора, старшого редактора, завідувача редакції теоретичної медицини та біології; позаштатний кореспондент РАТАУ.
У 1967 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук “Повременная (периодическая) печать и архивы Украины о Николае Ивановиче Пирогове. 1857-1957 годы”.
1969-1992 рр. – завідувач лабораторії патоморфології Київського НДІ загальної та комунальної гігієни імені О.М. Марзєєва; створив Музей зазначеного інституту – іконографічний, документальний і речовий ряди; працював у Пироговській комісії при Вченій раді МОЗ УРСР (1957-1981) в групі ребальзамування мумії М.І. Пирогова, разом зі скульптором І.В. Макогоном створив силует М.І. Пирогова на весь зріст; у 1985 р. дослідив та описав 78 мумій у Ближніх і Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври; створив лабораторію ребальзамування мумій; допомагав науковцям музею Лук’янівського державного історико-меморіального заповідника у створенні вузла експозиції “Лікарі, вчені. Київська школа”.
65 років від дня народження доктора медичних наук, професора Валентини Олександрівни Товстановської (1952)
У 1977 р. закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця. На кафедрі акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця працює з 1981 р.: асистентом, доцентом (з 1991), професором (з 1995 і по сьогодні).
70 років від дня народження лікаря-кардіолога, доктора медичних наук, професора Віктора Григоровича Лизогуба (1947)
Лікар-кардіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1996). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Закінчив Київський медичний інститут (1972). Відтоді працював в Інституті геронтології АМН СРСР (Київ); від 1978 – старший науковий співробітник Київського НДІ медичних проблем фізичної культури; від 1980 – в Національному медичному університеті: від 1995 – завідувач кафедри внутрішньої медицини № 4, водночас 1999-2005 – декан медичного факультету № 3; у 1995-2005 – керівник Міського санологічного центру серцево-судинних захворювань; від 2009 – директор Науково-експертного центру лікарських засобів, створених на основі нанотехнологій, НАНУ (усі – Київ). Головний редактор журналу “Лікарська справа” (2005-2012).
Розробляє методи діагностики та лікування гіпертонічної хвороби й ішемічної хвороби серця. Обґрунтував роль шкіри в генезі коронарного атеросклерозу та перебігу ішемічної хвороби серця.
Наукові праці: “Клинические особенности течения гипертонической болезни у больных с нарушениями реологических свойств крови” (1997); “Зміни ліпідного комплексу ліпопротеїнів у хворих на ішемічну хворобу серця при наявності супутнього хронічного панкреатиту” (2003); “Сучасні стандарти та критерії в галузі реабілітаційної медицини” (2005); “Ишемическая болезнь сердца” (2007); “Значення жорсткості судин у розвитку серцево-судинних захворювань та гіпоксії” (2011).
95 років від дня народження історика медицини, кандидата медичних наук, доцента Івана Митрофановича Макаренка (1922-1992)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1936), професор (1937), член-кореспондент АН УРСР (1939), заслужений діяч науки УРСР (1958). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Московський університет (1921). Відтоді працював у Центральному інституті охорони материнства і дитинства (м. Москва); від 1930 – науковий керівник Уральського інституту охорони материнства і дитинства (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ); водночас від 1932 – завідувач кафедри акушерства та гінекології Свердловського медичного інституту; 1938-1958 – завідувач однойменної кафедри Київского медичного інституту. Головний акушер-гінеколог МОЗ УРСР (1949-1958).
Наукові дослідження присвячені питанням боротьби з материнською смертністю, знеболюванню пологів, профілактиці та лікуванню раку жіночих статевих органів, організації акушерської допомоги, застосуванню протизаплідних засобів. Ініціював застосування знеболювання пологів в Україні, масові профілактичні гінекологічні огляди. Розробив методику хордотомії на пізніх стадіях раку матки.
Наукові праці: “Обезболивание родов” (1936); “Хирургическая терапия септических послеродовых заболеваний” (1940); “Акушерские ошибки и материнская смертность” (1947); “Профилактика, клиника и терапия рака матки” (1947); “Онкопрофилакторий при женской консультации” (1948).