Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
100 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Миколи Аврамовича Кодоли (1920-2000)
Стоматолог, доктор медичних наук (1969), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний стоматологічний інститут (1950), де відтоді й працював. У 1958-1990 – завідувач, 1991-1997 – професор кафедри терапевтичної стоматології № 1, 1969-1973 – декан хірургічного факультету Київської медичної академії післядипломної освіти.
Вивчав проблеми лікування карієсу та пародонтозу.
Наукові праці: “Клиника, диагностика и лечение кариеса” (1962); “Кариес зубов, его лечение и профилактика с применением лекарственного вакуумэлектрофореза” (1975); “Микроэлементы в профилактике кариеса” (1979); “Пародонтоз. Ультраструктура десны и пульпы” (1980); “Пульпит: возрастные особенности и лечение” (1980); “Рефлексотерапия в комплексном лечении болезней пародонта. Рефлексотерапия в стоматологии” (1988).
180 років від дня народження лікаря-дерматолога, доктора медицини Володимира Вікентійовича Лукомського (1840-1902)
Дерматолог, доктор медицини (1864). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1861). Працював військовим лікарем. Перебував у науковому відрядженні в Німеччині, Австрії, Франції. Від 1872 – приват-доцент кафедри спеціальної патології і терапії Університету св. Володимира; водночас від 1874 – у Київському, від 1876 – Луцькому військовому шпиталях. Член Товариства київських лікарів. В останні роки життя був військово-медичним інспектором Омського військового округу (Росія).
Наукові дослідження в галузі спеціальної патології. Вивчав роль мікроорганізмів у виникненні та перебігу інфекційних хвороб, запропонував оригінальне трактування патології інфекційних процесів. Визначив паразитарну природу бешихи, довів зв’язок між бешихою та мікрококами, між дифтерією та паразитарними грибками. Низку праць присвятив проблемам лікування внутрішніх і нервових хвороб, антисептики, організації військово-медичної служби.
Наукові праці: “Наблюдение над некоторыми видами злокачественных перемежающихся лихорадок” (1864); “О современном состоянии дерматологии” (1872); “Исследование о роже” (1874).
80 років від дня народження доктора фармацевтичних наук, професора Олени Миколаївни Гриценко (1940)
Провізор, доктор фармацевтичних наук (1990), професор (1994). Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1961). Працювала провізором (1961-1965). Відтоді – в Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): 1985-2003 – завідувачка, від 2004 – професорка кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії. Фахівець у галузі фармацевтики та фітохімії, фармацевтичного аналізу.
Вивчає процеси взаємодії біологічно активних сполук у лікарських засобах, зокрема рослинного походження.
Наукові праці: “Справочник провизора-аналитика” (1989); “Рослинні полісахариди в лікарських засобах та їх взаємодія з низькомолекулярними біологічно активними сполуками” (1989); “Фізико-хімічні властивості та електронна будова кверцетину” (1999); “Провізор як провідник принципів біоетики у фармацевтичній практиці” (2003).
95 років від дня народження організатора охорони здоров’я, генерал-майора медичної служби Леоніда Кириловича Караванова (1925-2002)
Лікар, організатор охорони здоров’я. Закінчив Львівський медичний інститут (1950). У 1950-1951 – завідувач лікувального профспілкового сектора міського відділу охорони здоров’я у м. Луцьку; 1951-1952 – в. о. завідувача міського відділу охорони здоров’я м. Луцька; 1953-1959 – очолював медичну службу КДБ у Волинській області, 1959-1960 – Львівській області; 1960-1983 – очолював медичну службу КДБ УРСР; генерал-майор медичної служби (1983); Заслужений лікар України.
Зробив значний внесок у розвиток матеріальної бази медичної служби та удосконалення лікувально-діагностичного процесу КДБ УРСР; за його активної участі були відновлені та створені Військово-медичні служби у всіх областях України.
135 років від дня народження патолога, доктора медицини, професора Олексія Антоновича Кронтовського (1885-1933)
Патолог, доктор медицини (1917), професор (1921). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1911). Відтоді працював у Київському санітарно-бактеріологічному інституті (з перервою): засновник (1924) і завідувач відділу експериментальної медицини; у Київському медичному інституті: професор кафедр бактеріології (1921-1923) та загальної патології (1923-1924); засновник і завідувач відділу експериментальної біології та медицини Київського рентґенорадіологічного інституту (нині Національний інститут раку, 1924-1933).
Наукові дослідження з експериментальної патології пухлин та культивування тканин поза організмом. Вивчав природу злоякісного росту тканин і шляхи впливу на цей процес, проблеми ендокринології та мікробіології. Розробив методи культивування тканин поза організмом і вивчення обміну речовин злоякісних пухлин шляхом створення в організмі тварин так званої ізольованої пухлини.
Наукові праці: “Материалы к сравнительной и экспериментальной патологии опухолей” (1916); “Метод тканевых культур” (1917); “Наследственность и конституция” (1925); “Новая методика изучения внутренней секреции посредством эксплантации” (1927); “Метод изолирования опухолей в организме и вне организма” (1928).
105 років від дня народження невропатолога, фахівця з професійної патології, доктора медичних наук, професора Ганни Абрамівни Модель (1915-2001)
Невропатолог, фахівець з професійної патології, доктор медичних наук (1962), професор (1968). Закінчила Київський медичний інститут (1937). Працювала лікарем. У 1943-1950 – ст. н. с. Українського психоневрологічного інституту (нині Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМНУ, Харків); від 1950 – у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Інститут медицини праці НАМНУ): 1965-1979 – завідувачка відділу профпатології.
Вивчала питання діагностики, лікування й експертизи професійних захворювань нервової системи в працівників промисловості та сільського господарства; вплив токсичних речовин на стан гіпоталамічної системи.
Наукові праці: “Експертиза працездатності при захворюваннях нервової системи” (1958); “Функциональные изменения нервной системы в начальных стадиях некоторых профессиональных заболеваний” (1961); “Актуальные проблемы клиники вибрационной болезни” (1972).