Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
70 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Миколи Івановича Тутченка (1947)
Хірург, доктор медичних наук (1992), професор (1995), завідувач кафедри хірургії стоматологічного факультету (1997), Головний позаштатний транспантолог м. Києва (2003). Заслужений лікар України (2006), член Європейської асоціації хірургів.
Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1972). Учень О.О. Шалімова, В.Ф. Саєнка. З 1976 р. – лікар, а потім науковий співробітник; з 1986 р. – старший науковий співробітник Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії. Від 1987 р. – доцент кафедри торако-абдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. У 1992 р. захистив докторську дисертацію “Лечение осложненной язвенной болезни двенадцатиперстной кишки с восстановлением функции сфинктера привратника”. У 1995 р. за конкурсом обраний на посаду завідувача кафедри хірургії стоматологічного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Наукові дослідження присвячені хірургічній корекції ускладнених форм виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки з застосуванням лапароскопічних технологій, лікуванню хворих з термінальними захворюваннями печінки. Розробник методів діагностики та лікування хворих на незворотні захворювання печінки. Першим у Києві в 2000 р. здійснив трансплантацію трупної печінки хворому з цирозом печінки при термінальній фазі цієї патології.
Наукові праці: “Лечение осложненной язвенной болезни двенадцатиперстной кишки с восстановлением функции сфинктера привратника” (1992); “Диагностика и хирургия повреждений печени” (1996); “Скорая и неотложная медицинская помощь” (2002); “Актуальні питання абдомінальної хірургії” (2005).
140 років від дня народження лікаря-гігієніста, санітарного статистика, демографа, професора, доктора медичних наук Сергія Аркадійовича Томіліна (1877-1952)
Лікар-гігієніст, санітарний статистик, демограф та історик медицини. 1907-1922 рр. – санітарний лікар Катеринославської губернії.
Після закінчення в 1901 р. медичного факультету Московського університету працював земським, потім військовим лікарем.
Восени 1907 р. по запрошенню Катеринославського губернського земства прийняв посаду санітарного земського лікаря та був відряджений в м. Олександрівськ у розпорядження місцевої земської управи. Наприкінці 1913 р. на нараді санітарних лікарів був обраний другим помічником завідувача санітарним відділом. У 1919-1930 рр. – завідувач статистичного відділу Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР; 1924-1934 рр. – завідувач кафедри соціальної гігієни Харківського медичного інституту; 1934-1938 рр. – науковий співробітник Київського інституту демографії та санітарної статистики АН УРСР; 1932-1952 рр. – науковий співробітник Українського науково-дослідницького бюро санітарної статистики.
Автор понад 100 праць, присвячених вивченню стану населення України, питанням поширення венеричних хвороб, дитячої смертності, соціальній медичній профілактиці тощо.
Наукові праці: “Спроба санітарного опису України” (1928); “Венеричні хвороби в округових містах України у 1927 р.” (1928); “Аборти на Україні” (1928); “Соціально-гігієнічна оцінка дитячої смертності” (1930); “Соціально-медична профілактика” (1931).
60 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Кучера (1957)
Хірург, доктор медичних наук (2002), професор (2003). Закінчив Київський медичний інститут (1980), де й працює від 1982 р.; від 2003 р. – професор кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету.
Наукові дослідження присвячені хірургічному лікуванню хворих на дифузні запальні ураження товстої кишки; лапароскопічній і відновній абдомінальній хірургії.
Наукові праці: “Дифференциальная диагностика неспецифического язвенного колита и болезни Крона толстой кишки” (1989); “Компрессионные толстокишечные анастомозы в осложненных условиях” (1993); “Перший в Україні досвід застосування лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної герніопластики у 128 хворих (1993–2000 рр.)” (2001); “Комплексная профилактика гнойно-септических осложнений в восстановительной хирургии толстой кишки” (2010).
80 років від дня народження вченого в галузі біохімії, доктора біологічних наук, академіка НАН України Валерія Казимировича Лішка (1937)
Бiохiмiк, доктор біологічних наук (1975), академік НАНУ (1982). Закiнчив Київський університет (1960). Відтоді до 2000 р. працював в Iнститутi бiохiмiї НАНУ: 1970-1972 – заступником директора з наукової роботи, 1977-1989 – директором, водночас у 1977-1982 – завідувачем лабораторії біомембран, від 1982 – завідувачем відділу нейрохімії; 1972-1977 – завідувачем лабораторії біохімії нервової системи Інституту фізіології АН УРСР; за сумісництвом у 1982-1991 – професором кафедри біохімії Київського університету. Головний редактор “Украинского биохимического журнала” (1981-1989).
Наукові дослідження присвячені питанням нейрохімії та мембранології; молекулярним механiзмам активного та пасивного транспортування iонiв крiзь мембрани. Запропонував модель активного іонного переносу. Використав мембраннi везикули як модель для дослідження активного транспортування iонiв. Систематизував данi щодо механiзму функцiонування структурної організацiї та бiологічної ролi натрiєвого насоса бiологічних мембран. Запропонував метод iдентифiкацiї каналiв нервових і м’язових мембран у безклiтинній системi. Встановив, що деякi елементи iонних каналiв можуть iснувати у виглядi розчинних бiлкiв, здатних взаємодiяти зі штучними мембранами та створювати в них трансмембранно локалiзованi структури. Обґрунтував роль мембранного холестеролу в перебігу останнього етапу екзоцитозу. Описав фізіологічний механізм, що обмежує збільшення тромбу при пошкодженні кров’яної судини.
Наукові праці: “Натриевый насос биологических мембран. К., 1977; Влияние компонентов крови на стабильность липосом” (1985); “Мембраны и жизнь клетки” (1987); “Plasminogen on the surfaces of fibrin clots prevents adhesion of leukocytes and platelets” (2010); “The fusion of synaptic vesicle membranes studied by lipid mixing: the R18 fluorescence assay validity” (2010); “The assembly of nonadhesive fibrinogen matrices depends on the αC regions of the fibrinogen molecule” (2012).
135 років від дня народження патологоанатома, доктора медицини, професора Павла Олександровича Кучеренка (1882-1936)
Лікар-патологоанатом, доктор медицини (1918), професор (1921). Навчався в Новоросійському університеті в Одесі, закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1908). Від 1910 р. працював у лабораторії В. Високовича; від 1913 – в Київському медичному інституті: 1920-1936 – директор Патолого-анатомічного інституту, завідувач кафедри патологічної анатомії; водночас у 1924-1936 – завідувач однойменної кафедри Київського інституту удосконалення лікарів та ветеринарно-зоотехнічного інституту. Брав участь в організації медичного факультету Університету св. Володимира в Києві (1918), у діяльності медичної секції ВУАН.
Наукові дослідження були присвячені патологічним глікогенозам, ендемічному зобу, патологічній морфології ендокринних залоз при злоякісних пухлинах, лімфогранулематозу, ролі ретикулоендотеліальної системи.
Наукові праці: “К вопросу об отложении гликогена в почке при сахарном мочеизнурении (Отложение гликогена и растительных полисахаридов в почке при различных экспериментальных условиях)” (1917); “Основи патологічної морфології” (1929); “До питання про характеристику волинського ендемічного вола (Strumaendemica)” (1933); “Патологічна анатомія. Частина спеціальна” (1936); “Інкреторні залози і злоякісні новотвори” (1937).
80 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Віктора Івановича Ципріяна (1937-2012)
Гігієніст, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гігієни харчування Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1987). У 1965 р. закінчив з відзнакою санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту та був залишений для подальшого навчання в аспірантурі при кафедрі комунальної гігієни, працював на кафедрі комунальної та пропедевтичної гігієни, завідував кафедрою гігієни харчування, де пройшов шлях від аспіранта до професора. Брав участь у розробці Концепції Державної політики у галузі харчування населення України. У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію “Влияние фтора питьевой воды на возрастные изменения процессов регуляции”; 1979 р. – докторську дисертацію “Экспериментально-теоретическое обоснование гигиенических мероприятий по защите источников водоснабжения и питьевой воды от загрязнения пестицидами”.
Наукові досягнення В.І. Ципріяна та його учнів пов’язані з вивченням стану фактичного харчування населення різних регіонів України, оцінкою рівня трансаліментарного шляху навантаження організму людини важкими металами та радіонуклідами, розробкою заходів з профілактики нутрієнтних дефіцитів в умовах дії несприятливих чинників навколишнього середовища.
Наукові дослідження спрямовані на підвищення специфічної дії раціонів харчування та дієт за рахунок включення спеціальних продуктів харчування та біологічно активних добавок на основі природних речовин з парафармакологічними властивостями (зародки пшениці, джерела каротиноїдів, токоферолів та жирних кислот родини w-3, цикорій, проросле зерно, альгінати, висівки, геністеін сої, стевія, біофлавоноїни) для первинної та вторинної профілактики аліментарних захворювань, забезпечення екологічно захисного харчування. Вагомий внесок зроблений для аліментарної профілактики антиоксидантної недостатності обмінних процесів, що виникають під впливом радіації, ожиріння, залізодефіцитних станів та онкологічних захворювань.