Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
80 років від дня народження дитячого кардіохірурга, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Михайла Францевича Зіньковського (1937)
Дитячий кардіохірург, член-кореспондент АМН України (1994), доктор медичних наук (1976), професор (1983), завідувач відділення вроджених вад серця Національного інституту серцево-судинної хірургії АМН України ім. акад. М.М. Амосова (з 1969). Закінчив Київський медичний інститут (1962).
Зробив вагомий внесок у вивчення патогенезу легеневої артеріальної гіпертензії при вроджених вадах серця, проблем лікування післяопераційних легеневих гіпертонічних кризів. Розробляє методи хірургічного лікування складних вад серця (тетрада Фалло, атрезія легеневої артерії, складні форми транспозиції магістральних артерій, відкритого загального антріовентрикулярного каналу). Вперше в Україні виконав реконструктивні операції при аномаліях, корекція яких передбачає протезування легеневого стовбура та клапана за допомогою так званого кондуїту.
Наукові праці: “Хирургическое лечение тетрады Фалло” (1982); “Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія в дитячій кардіохірургії” (2003); “Кардіологія дитячого та підліткового віку” (2003); “Легочная артериальная гипертензия” (2005); “Врожденные пороки сердца” (2009).
75 років від дня народження лікаря-патологоанатома, доктора медичних наук, професора Надії Арнольдівни Колесової (1942)
Лікар-патологоанатом, доктор медичних наук (1986), професор (1998). Закінчила Київський медичний інститут (1964), де й працює від 1966 (нині Національний медичний університет): від 1991 – завідувач лабораторії метаболічног та структурного аналізу Інституту проблем патології.
Вивчає метаболічні та структурні основи функціональної активності органів і тканин людини та тварин в нормі та за умов розвитку патологічни процесів різного генезу.
Наукові праці: “Заболевания слюнных желез” (1991); “Изменение энергетического обмена эпителия десны как показатель уровня кислородной недостаточности тканей пародонта у больных ИБС” (1997); “Структурні зміни кардіоміоцитів та сполучної тканини серця і мікросудин за експериментального гіпотиреозу” (2008); “Структурне підґрунтя розвитку патології міокарда за умов експериментального відтворення судомного синдрому” (2011).
110 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олександри Олексіївни Путилової (1907-1992)
Доктор медичних наук (1968), професор (1969), керівник відділу реабілітації та біомеханіки (1953-1974) Українського НДІ травматології та ортопедії. Учениця професора Г.Є. Фруміної, захистила докторську дисертацію “Клініка та лікування передсколіотичних станів у дітей”.
Автор наукових праць, присвячених проблемам реабілітації хворих з патологією хребта, вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату клишоногості, кривошиї. Видатний учений, організатор охорони здоров’я, висококваліфікований реабілітолог. Обґрунтувала систему профілактики та лікування деформацій при паралічах, методику лікувальної гімнастики при поліомієліті. З її ніціативи в Києві створено школу-інтернат № 19 для дітей зі сколіозом.
110 років від дня народження психіатра, доктора медичних наук Йосипа Адамовича Поліщука (1907-1978)
Закінчив Київський медичний інститут (1931). 1934-1941 – асистент кафедри психіатрії психоневрологічного інституту та кафедри психіатрії 1-го Харківського медичного інституту. У 1941 в званні військлікаря III рангу був призваний до лав Червоної Армії і призначений на посаду старшого лікаря полку. Брав участь у військових діях. У 1944 був зарахований на посаду доцента кафедри психіатрії Київського інституту удосконалення лікарів. Поряд з цим поєднував педагогічну роботу на психоневрологічному факультеті 2-го Київського медичного інституту з науковою роботою на посаді старшого наукового співробітника відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1944–1950). З 1954 і до кінця життя завідував кафедрою психіатрії Київського інституту удосконалення лікарів. У 1956 захистив докторську дисертацію “Значення особливостей організму і слідових чинників у патогенезі шизофренії та маніакально-депресивного психозу”.
90 років від дня народження патофізіолога, доктора медичних наук, професора Людмили Яківни Данилової (1927)
Патофізіолог, доктор медичних наук (1968), професор (1970). Закінчила Київський медичний інститут (1949), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): від 1969 – професор кафедри патологічної фізіології.
Наукові дослідження присвячені проблемам нервової трофіки, нейрогенних дистрофій, ендокринної патології, гіпотермії, реактивності організму.
Наукові праці: “Руководство к практическим занятиям по патологической физиологии” (1967, 1987); “Становлення гліколітичних механізмів та їх зв’язок з розвитком хромафінної системи у зріло- і незрілонароджуваних тварин” (1969); “Энергетические нарушения в денервированных мышцах различного типа и возможность их коррекции” (1986 ).
95 років від дня заснування ДУ “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України” (1922)
28 листопада 1922 р. постановою Ради Народних Комісарів № 112 був створений Київський туберкульозний інститут. Одним із його засновників був проф. Ф.Г. Яновський, ім’я якого було присвоєно інституту в 1928 р.
З вересня 1993 р. інститут увійшов до складу Академії медичних наук (АМН) України.
Основними науковими напрямами діяльності інституту є профілактика, діагностика, диференційна діагностика, консервативне та хірургічне лікування туберкульозу і НЗЛ; епідеміологічні та організаційно-методичні проблеми фтизіопульмонології; патофізіологія дихання nf кровообігу, імунологічні, генетичні та біохімічні аспекти реактивності при туберкульозі та НЗЛ.