Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
90 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Володимира Павловича Роя (1928)
Хірург, доктор медичних наук (1974), професор кафедри госпітальної хірургії Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1978-1990).
Закінчив Вінницький медичний інститут (1952). Учень А.Р. Шурника. У 1974 р. захистив докторську дисертацію “Возрастные аспекты послеоперационной спаечной непроходимости кишечника”.
Основний напрям наукової діяльності: загальна та невідкладна хірургія, патологія щитоподібної залози.
Наукові праці: “Клинические аспекты хирургии острого холецистита у больных пожилого и старческого возраста” (1983); “Коррекция нарушений функционального состояния печени при оперативном лечении сукцинатом натрия больных острым холециститом” (1986).
70 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Михайла Юхимовича Ничитайла (1948)
Член-кореспондент НАМН України (2017), доктор медичних наук (1996), професор кафедри хірургії та трансплантології НМАПО ім. П.Л. Шупика (2001), лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки (2004), заслужений лікар України (2008), завідувач відділу лапароскопічної хірургії і холелітіазу ДУ “Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України” (1999), заступник директора з наукової роботи ДУ “Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України” (2003).
Основні напрямки науково-практичної діяльності: планова та невідкладна хірургія; невідкладні стани в хірургії; хірургія жовчних шляхів; лапароскопічна абдомінальна хірургія; хірургічне лікування жовчнокам’яної хвороби та її ускладнень (холедохолітіаз, гнійний холангіт, механічна жовтяниця) з пріоритетним використанням малотравматичних (лапароскопічних та ендоскопічних) методик; лікування захворювань печінки, селезінки і підшлункової залози з використанням сучасних лапароскопічних технологій і методів електрозварювання; реконструктивні хірургічні втручання при пошкодженнях позапечінкових жовчних протоків і післяопераційних рубцевих стриктурах; лапароскопічні втручання на органах черевної порожнини та заочеревинного простору: апендектомія, пластика кил різних локалізацій, видалення кіст і пухлин наднирників, операції при захворюваннях матки та її придатків.
Наукові праці: “Острый панкреатит и его осложнения” (1990); “Хирургия печени и желчевыводящих путей” (1993); “Хирургия поджелудочной железы” (1997); “Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии” (1999); “Минимальноинвазивная хирургия желчных путей” (2005); “Повреждения желчных протоков при холецистэктомии и их последствия” (2006); “Желчный перитонит” (2006); “Кисты и кистозные опухоли поджелудочной железы” (2012); “Спаечная болезнь: патогенетические аспекты развития, профилактика и лечение” (2014); “Шпитальна хірургія” (1999); “Невідкладна хірургія” (2000); “Клінічна хірургія” (2001); “Лекції з хірургічних хвороб та атлас операцій” (2008); “Хірургія” (2010).
80 років від дня народження гематолога, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Володимира Григоровича Бебешка (1938)
Педіатр-гематолог, радіопатолог, доктор медичних наук (1982), професор (1983). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Працював лікарем (1960-1962); керівником дитячого гематологічного відділу Інституту гематології та переливання крові МОЗ України (1962-1986); від 1986 – завідувач відділу гематології, від 1987 – директор Інституту клінічної радіології, від 2001 – генеральний директор Наукового центру радіаційної медицини АМНУ. Директор Центру трансплантації кісткового мозку та Центру швидкого реагування при радіаційних аваріях у складі ВООЗ.
Наукові дослідження в галузі клінічної гематології (переважно дитячої) та радіаційної медицини, зокрема вивчення гострих лейкозів та гіпоплазій кровотворення у дітей, дослідження механізмів формування та розроблення методів діагностики й лікування хвороб, спричинених аварією на ЧАЕС. Вперше в Україні сформулював концепцію відновлення гемопоетичного мікрооточення при гемобластозах.
Наукові праці: “Molecular factors of hematopoiesis and stem celes” (1990); “Open problems of human Radiobiology the Post-Chernobyl” (1993); “Health consequences of the chernobyl accident” (1996); “Чернобыльская атомная электростанция” (1996); “Про деякі особливості розподілу антигенів системи НLА у дітей з гострою лімфобластною лейкемією” (1997); “Функціональний стан тиреоїдної системи у опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС” (1999);” Профілактика і лікування порушень кісткової тканини у дітей з гострими лейкеміями” (2000).
65 років від дня народження фахівця в галузі внутрішньої (екстрагенітальної) патології вагітних, доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМН України Володимира Ісааковича Медведя (1953)
Завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України”, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, експерт Державного експертного центру МОЗ України, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1992), професор (1996), заслужений лікар України (2009), терапевт вищої категорії, Відмінник охорони здоров’я (1986).
Провідний фахівець у галузі внутрішньої (екстрагенітальної) патології вагітних. Основні напрями наукової діяльності: акушерська кардіологія, акушерська нефрологія, акушерська діабетологія, фармакотерапія в період вагітності, організація спеціалізованої допомоги вагітним з екстрагенітальною патологією. Наукові розробки охоплюють широке коло терапевтичних проблем у сучасній акушерській клініці. Сформулював концепцію оцінки ризику вагітності як основи лікарської стратегії та тактики в клініці екстрагенітальної патології вагітних. На її підґрунті запропоновано та впроваджено нову класифікацію ступенів ризику вагітності при хворобах серця. Зробив суттєвий внесок у розробку проблеми «Цукровий діабет і вагітність». Запропонував нову класифікацію гестаційного діабету, був ініціатором запровадження в Україні перинатального моніторингу цукрового діабету, створення Державного реєстру вагітних з цукровим діабетом. Уперше запропонував поняття і термін «вагітність-асоційована патологія». Удосконалив тактику ведення та лікування вагітних з високою легеневою гіпертензією.
Наукові праці: “Введение в клинику экстрагенитальной патологии беременных”( 2007); “Экстрагенитальная патология беременных. О главном” ( 2010); “Тромбоэмболия легочной артерии” (2016); “Вроджені вади серця і вагітність” (2016); “Ефективний антенатальний догляд” (2012); “Невідкладні стани в акушерстві” (2011); “Гипертензия у беременных” (2008); “Основы акушерской кардиологии” (2009); “Медикаментозное лечение во время беременности: особенности, опасности, ограничения” (2008); “Беременность и новообразования” (2010); “Экстрагенитальная патология беременных: клиническая значимость, проблемы, принципы ведения”(2011); “Беременность-ассоциированная патология” (2012); “Акушерская кардиология в доказательствах” (2017).
75 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора В’ячеслава Григоровича Передерія (1943)
Закінчив Кримський медичний інститут (1966), працював на посадах асистента, доцента, професора Кримського медичного інституту; у 1984 захистив докторську дисертацію “Ефективність рибонуклеїнової кислоти при виразкових ураженнях гастродуоденальної зони”; від 1986 – завідувач кафедри факультетської терапії № 1 Київського медичного інституту (нині – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця); 1987-1990 – проректор з навчальної роботи цього ж університету; 1990-1994 – перший заступник, від 2003 – заступник міністра охорони здоров’я України; від 1995 – директор Українського НДІ харчування; голова Українського товариства терапевтів України (з 1986); народний депутат Верховної ради України 5-го та 6-го скликання; перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я (з 2006).
Основні напрями наукової діяльності: дослідження актуальних проблем гастроентерології та гастроімунології
Наукові праці: “Источники и биологические эффекты ионизирующего излучения” (1988); “Взаимодействия пищи и лекарств” (1995); “Иммунный статус: методы и принципы медикаментозной коррекции” (1995); “Гастроентерологія” (1995); “Клинические лекции по внутренним болезням” (1998).
55 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Юрія Володимировича Поляченка (1963)
Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1986); працював у Київському НДІ ортопедії (1986-1994); заступник Міністра охорони здоров’я України (1999-2001), Державний секретар (2002-2003), Міністр охорони здоров’я України (2005-2007); директор Інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України (2007-2013); завідувач кафедри хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (2008-2015).
У 2002 захистив докторську дисертацію “Організаційні, тактичні і методологічні проблеми лікування переломів у потерпілих із поєднаними травмами”, професор; член Наукової ради НАМН України з клінічної медицини; заслужений лікар України (1997).