Календар медицини

Віктор Павлович Лисенюк (1948) невропатолог, доктор медичних наук (1992), професор (1997).

Закінчив Київський медичний інститут (1972). Відтоді працював в Інституті геронтології АМН СРСР (Київ); 1980-1992 – у Київському інституті удосконалення лікарів; від 1993 – у Національному медичному університеті (Київ): від 1994 – завідувач кафедри неврології та реабілітаційної медицини.

Наукові дослідження присвячені неврології, нейрогеронтології, нейрореабілітації. Вивчає питання діагностики та лікування патологій периферичної нервової си­стеми; розробляє методи ре­флексотерапії, мануальної терапії.

Наукові праці: “Атлас акупунктурных зон” (1986); “Рефлексотерапия в комплексном лечении заболеваний нервной системы” (1989); “Лазеропунктура и лазеротерапия в клинической и курортной прак­тике” (1997); “Сучасні стандарти та критерії в галузі реабілітаційної медицини” (2005); “Роль транскраниальной магнитной стимуляции в медицинской реабилитации постинсультных боль­ных” (2012).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці  Лисенюка  В.П. підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Немедикаментозні методи лікування та реабілітації (довідкові таблиці та схеми) (1999)
2. Основи рефлексотерапії, фітотерапії та гомеопатії (2010)
3. Основи сучасної гомеопатії (2003)
4. Рефлексотерапія (2002)
5. Фітотерапевтичні засоби та фітопрепарати для загальної лікарської практики (2007)

Пацко Ярослав Володимирович (1938-2007) нейроонколог, мікронейрохірург. Народився у Вінниці. Після школи поступив у Київський медичний інститут, який закінчив у 1961 р. У тому ж році почав працювати в Київському інституті нейрохірургії: лікар, науковий співробітник, завідувач науково-організаційного відділу.

Ярослав Володимирович у 1987 р. захистив докторську дисертацію “Аденоми гіпофіза з обширним екстраселлярним розповсюдженням”.

Розробляв основи лазерної нейрохірургії нейроендоскопом, першим в Україні запропонував використовувати методики транссфеноїдальних оперативних втручань при новоутвореннях в області турецького сідла.

Савицький Ігор Вікторович (1923-1989) лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1972), професор (1974), завідувач кафедри гігієни харчування (1972-1987), професор кафедри (з 1988), декан санітарно-гігієнічного факультету (1979-1981) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.

Ігор Вікторович закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1954). Учень Г.X. Шахбазяна. У 1971 захистив докторську дисертацію “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тя­желых металлов и высокой температурной среды”.

Автор понад 40 наукових праць, присвячених токсиколого-гігієнічній оцінці якості харчових продуктів, що контактують з новими видами полі­мерних матеріалів.

Наукові праці: “Токсикологическая оценка летучих веществ, выделяющихся из полимерных синтетических материалов” (1968); “Гігієна праці у громадському харчуванні” (1980).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Савицького І.В. “Гигиеническая и токсикологическая характеристика новых фунгицидов – гексахлорбензола и пентахлорнитро-бензола” (1959); “Изменения азотнобелкового состава крови при различных функциональных состояниях центральной нервной системы” (1954); “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тяжелых металлов и высокой температуры воздушной среды” (1971)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І. В. Савицького, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Биологическая химия (1982)
2. Біологічна хімія (1973)
3. Гигиена праці в громадському харчуванні (1980)
4. Медицинские укладки ОІМ (1962)

Фотографія з фонду Національного музею медицини України

Лейник Михайло Володимирович (1908-1960) фізіолог, доктор медичних наук (1951), професор (1952). Учасник 2-ої світової війни.

Михайло Володимирович закінчив Київський медичний інститут (1936). Відтоді працював у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Інститут медицини праці НАМНУ): 1944-1954 – завідувач лабораторії фізіології м’язової працездатності, від 1954 – заступник директора з наукової роботи. У 1937-1940 очолював Управління науково-дослідних інститутів Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР.

Наукові дослідження в галузі фізіології праці. Засновник вчення про типи м’язової працездатності людини.

Наукові праці: “Режим труда и отдыха в свете новых данных о состояниях рабочего органа во время и после работы” (1949); “К учению о физиологических основах рационального режима труда и отды­ха” (1951); “Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві” (1967).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертації Ленника M. B. «Режим труда и отдыха в свете новых данних о состояниях рабочего органа во время и после работы» (1949)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.В. Ленника, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві (1957)
2. К учению о физиологических основах рационального режима труда и отдыха (1951)

Басс Михайло Менделевич (1898-1985) дитячий хірург, доктор медичних наук (1959), доцент кафедри хірургії й ортопедії дитячого віку Київського медичного інституту (1946-1963).

Наукові праці Михайла Менделевича були присвячені хірургії шлунково-кишкового тракту, вродженим діафрагмальним грижам, запальним процесам легень, плеври тощо. Першим дав наукове обгрунтування лікувальних властивостей соку каланхое, запровадив його в практику лікування запальних процесів у дітей.

Наукові праці: “Злокачественные опухоли у детей” (1967); “Заболевания и повреждения прямой кишки” (1968)

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій М.М. Басс «Диафрагмальные грыжи и замещение ооширных дефектов диафрагмы» (1958)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.М. Басса, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Этих дней не смолкнет слава(судьбы людские) (1978)
2. Новый лечебный препарат – сок каланхое (1974)
3. Злокачественные опухоли у детей (1967)
4. Заболевания и повреждения прямой кишки у детей (1968)
5. Атлас хирургической патологии у детей (1981)

Фотографія з фонду Національного музею медицини України

Мойсеєнко Валентина Олексіївна (1963) терапевт, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003), академік Академії наук вищої освіти України.

Валентина Олексіївна закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1987), з 2003 – професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. У 2000 захистила докторську дисертацію “Клінічна оцінка фізичних методів діагностики та лікування уражень езофагогастродуоденальної зони у хворих на хронічний гломерулонефрит”.

Автор наукових праць, присвячених проблемам гастроентерології, нефрології, мікрохвильової терапії, питанням педагогіки вищої школи тощо.

Дійсний член Європейських асоціацій нефрології, діалізу та трансплантації.

Наукові праці: “Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології” (2003); “Пропедевтика внутрішніх хвороб: Клінічний практикум” (2005); “Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичний тлумачний словник” (2007).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Мойсеєнко В.0. «Клінічна оцінка фізичних методів діагностики лікування уражень езофагогастродуоденальної зони хворих на хронічний гломерулонеофрит» (1999); «Микроволновая резонансная терапия рефлоко-эзофагита» (1990)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В.О. Мойсеєнко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичнии тлумачний словник (2007)
2. Російсько-укралнсько-латинськии тлумачний терапевтичний словник (1994)
3. Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології (2003)