Календар медицини

80 років від дня народження педіатра, імунолога, доктора медичних наук, професора Віри Євстафіївни Казмірчук (1940)

Педіатр, імунолог, доктор медичних наук (2004), професор (2006). Закінчила Київський медичний інститут (1968). Працювала лікарем. Від 1971 – у Національному медичному університеті (Київ): від 2008 – директор Інституту клінічної імунології та алергології.

Вивчає проблеми діагностики та лікування гіпоімуноглобулінемій і герпесвірусних інфекцій. Запропонувала класифікації дисфункцій імунної системи та герпесвірусних нейроінфекцій. Довела ефективність імуноглобулінотерапії в профілактиці інфекційних ускладнень при гіпоімуноглобулінеміях у дітей раннього віку.

Наукові праці: “Лікування ускладнених форм Епштейна–Барр вірусної інфекції” (2002); “Дисфункції імунної системи у дітей та їх клінічна класифікація” (2003); “Імунозалежна форма мігрені” (2008); “Клиника, диагностика и лечение герпесвирусных инфекций человека” (2009); “Иммуноглобулины и иммуноглобулинотерапия” (2010).

95 років від дня народження вченого в галузі медицини праці, академіка АМН та НАН України, доктора медичних наук, професора Олександра Оганесовича Навакатікяна (1925-2006)

Академік АМН України (1993), академік HAH України (1992), член-кореспондент РАМН (1988), доктор медичних наук (1963), професор (1965), заслужений діяч науки України (1985), заступник директора (1968-1996), керівник відділу фізіології праці Інституту медицини праці АМН України (1968-2002).

Відомий вчений у галузі медицини праці. Дослідження присвячені механізмам розвитку, діагностиці та профілактиці стресу, передпатології та патології, що виникли під впливом трудової діяльності та факторів середовища.

Наукові праці: “Функції дихання при пневмоконіозах та пилових бронхітах” (1967); “Вікова працездатність осіб розумової праці” (1979); “Вплив умов праці на працездатність та здоров’я операторів” (1984); “Фізіологія та гігієна розумової праці” (1987); “Здоров’я та працездатність при розумовій праці” (1989).

85 років від дня народження соціального гігієніста, доктора медичних наук, професора Анатолія Родіоновича Уваренка (1935-2014)

Соціальний гігієніст, доктор медичних наук (1986), професор (1987), директор Київського НДІ соціальної гігієни та управління охорони здоров’я (1989-1994), керівник Республіканського відділу (Центру) наукової медичної інформації та патентноліцензійної роботи МОЗ України (1975-2005). Професор кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я з підвищенням кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я (2010 р. була перейменована на кафедру менеджменту охорони здоров’я) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (2006-2014).

Наукові праці були присвячені питанням медичної інформації, проблемам медичної профілактики й якості медичного забезпечення.

120 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Василя Йосиповича Акімова (1900-1964)

Хірург, доктор медичних наук (1951), професор (1951). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський медичний інститут (1930). Працював у Кадіївській райлікарні Сталінської (Донецької) області (1930-1935); асистентом (1935-1941) Українського інституту вдосконалення лікарів (Харків); головним, потім провідним хірургом евакошпиталю (1941-1945); доцентом кафедри факультетської хірургії Львівського медичного інституту (1945-1950); завідувачем кафедри факультетської хірургії Станіславського медичного інституту (1950-1953); професором Львівського медичного інституту (1953-1958); завідувачем кафедри хірургії № 1 Київського інституту вдосконалення лікарів (1958-1964).

Основні напрями наукової діяльності: хірургія щитоподібної залози, хірургічне лікування відкритих пошкоджень грудної клітки (проникні вогнепальні поранення); ускладнення при захворюваннях шлунка, дванадцятипалої кишки; питання топічної діагностики виразок, що кровоточать.

Наукові праці: “О сплетении при болезни Гоше” (1934); “Клиника и диагностика рака щитовидной железы” (1936); “Клиника и диагностика хронического неспецифического тиреоидита” (1936); “Риделевский зоб” (1940).

95 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Ігоря Михайловича Ганджи (1925-2007)

Терапевт, доктор медичних наук (1961), професор (1963), заслужений діяч науки УРСР (1987). Закінчив Київський медичний інститут (1946). Працював в Інституті клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ, Київ; 1946-1951 та 1954-1962, зокрема від 1957 очолював відділ функціональної патології); від 1951 – в Київській медичній академії післядипломної освіти (з перервою): завідувач (1962-1993), професор (1993-2001) кафедри сімейної медицини. Головний терапевт МОЗ УРСР (1957-1967).

Вивчав патогенез захворювань печінки та жовчних шляхів, запальних захворювань серцевого м’яза, ревматизму, дифузних захворювань сполучної тканини, атеросклерозу, васкулітів малого кола кровообігу.

Наукові праці: “Профилактика и лечение атеросклероза” (1966); “Атеросклероз” (1973; 1978); “Системные болезни соединительной ткани” (1988); “Некоронарогенні захворювання серцевого м’яза” (1993); “Ревматологія” (1996); “Внутрішні хвороби” (2002).

70 років від дня народження психіатра, доктора медичних наук, професора Олександра Костянтиновича Напрєєнка (1950)

Психіатр, доктор медичних наук (1991), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (2004), завідувач кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту (1973), після чого 3 роки працював у Чернігівській області на посадах лікаря-терапевта та головного лікаря сільської дільничної лікарні, а потім 10 років лікарем-психотерапевтом і молодшим науковим співробітником НДІ урології та нефрології. У 1976 пройшов спеціалізацію за фахом “Психіатрія”. У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця працює з 1986 року: на посадах асистента, потім доцента, з 1991 року завідувача кафедри психіатрії та наркології. З 1997 по 2000 – член експертної ради ВАК України. З 1998 по 2005 і в 2013 – головний позаштатний спеціаліст з психіатрії та наркології МОЗ України.