Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
110 років від дня народження невропатолога, кандидата медичних наук, доцента Галини Дмитрівни Бобровської (1910-1980)
Невропатолог, кандидат медичних наук, доцент, завідувачка кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1965-1968). Закінчила Київський медичний інститут (1936). Представник Київської школи невропатологів. Учениця Б.М. Маньковського.
Наукові дослідження були присвячені розладам мозкового кровообігу, патології нервової системи при цукровому діабеті, ревматоекзогенним інтоксикаціям.
95 років від дня народження патологоанатома, доктора медичних наук, професора Августа Пилиповича Федотова (1925-2011)
Патологоанатом, доктор медичних наук (1969), професор (1970), завідувач кафедри патологічної анатомії Київського інституту удосконалення лікарів (1973-1992).
Закінчив Київський медичний інститут (1954). У 1969 захистив докторську дисертацію “Морфогістохімічні аспекти патогенезу тонзилітів”. Учень професора Є.І. Чайки.
Науковий напрям: проблеми запалення й імуноморфології.
95 років від дня народження нейрохірурга, доктора медичних наук, професора Юрія Степановича Бродського (1925-2003)
Нейрохірург, доктор медичних наук (1977), професор (1991). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1952). Відтоді працював в Інституті нейрохірургії АМНУ: клінічний ординатор, у 1955-1959 – молодший науковий співробітник, 1960-1979 – старший науковий співробітник, 1980-1989 – керівник відділу дитячої нейрохірургії, 1990-2000 – вчений секретар. Від 2000 – на пенсії.
Наукові дослідження в галузі нейроонкології, проблем дитячої нейрохірургії. Розробляв і впроваджував у практику технології нових оперативних втручань за хірургічних уражень нервової системи в дітей; нові напрями нейрохірургічного лікування дітей з ураженнями та захворюваннями нервової системи.
Наукові праці: “Родовая черепно-мозговая травма у новорожденных” (1981); “Методи пункцій, дренування та шунтування в хірургічному лікуванні деяких внутрішньочерепних процесів у дітей грудного віку” (1986); “Субдуральные гематомы у детей грудного возраста” (1990); “Малоинвазивные оперативные вмешательства в детской нейрохирургии” (1997); “Клиническая классификация черепно-мозговой травмы у детей” (1998).
135 років від дня народження оториноларинголога, професора Якова Олександровича Шварцберга (1885-1969)
Оториноларинголог, професор (1935), заслужений діяч науки УРСР (1941), завідувач кафедри оториноларингології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1944-1963), професор-консультант (по 1969). У 1923 р. був призначений начальником ЛОР-відділення Київського окружного військового госпіталю та головним отоларингологом Київського особового військового округу. У 1932 був обраний приват-доцентом Київського інституту удосконалення лікарів, а в 1935 – завідувачем ЛОР-кафедри Київського медичного стоматологічного інституту з присудженням йому звання професора.
Наукові праці були присвячені тонзилярній проблемі, бойовим травмам лор-органів, трахеобронхоезофагоскопії при сторонніх тілах, склеромі.
125 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Петра Михайловича Буйка (1895-1943)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1936), професор (1938). Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник воєнних дій 1918-1920, 1-ї та 2-ї світових воєн. Закінчив Київський медичний інститут (1922). У 1923-1929 – голова Бердичівського комітету профспілки “Медсанпраця”, завідувач здороввідділу в Білій Церкві, головний лікар лікарень Червоного Хреста в Білій Церкві та Люботині. Від 1930 – доцент Київського медичного інституту; від 1931 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту; у 1933-1938 – один із засновників і директор Київського НДІ охорони материнства і дитинства, який у 1950-1993 носив його ім’я (нині Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ); 1939-1941 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту. Під час 2-ї світової війни – хірург медсанбату; після поранення під м. Умань Черкаської області потрапив у полон, звідки втік. Працював хірургом у Фастівській районній лікарні (від 1942). Був партизаном, урятував понад 1000 радянських громадян від вивезення на фашистську каторгу. Від липня 1943 очолював медичну частину партизанського загону. Спалений живцем німецькими карателями в с. Ярошівка Фастівського району, де встановлено пам’ятник.
Основні напрями наукових досліджень: профілактика та лікування розривів промежини під час пологів, лікування міхурево-піхвових нориць. Запропонував метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура.
Наукові праці: “Клініка і профілактика розривів промежини при пологах” (1940); “Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани” (1954).
120 років від дня народження травматолога-ортопеда, доктора медичних наук, професора Андрія Фаустовича Бродського (1900-1979)
Травматолог-ортопед, доктор медичних наук (1967), професор (1968), завідувач оргмедвідділу (1950-1954), керівник лабораторії консервування і трансплантації біологічних тканин (1959-1969) Українського НДІ травматології та ортопедії.
Основні напрями його діяльності: виготовлення біологічної плівки та застосування її для лікування хворих з опіками та трофічними виразками, розроблення технологій заготівлі, консервування та трансплантації кісткових гомотрансплантантів для хірургічного лікування травматологічних та ортопедичних хворих.