Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
135 років від дня народження оториноларинголога, професора Якова Олександровича Шварцберга (1885-1969)
Оториноларинголог, професор (1935), заслужений діяч науки УРСР (1941), завідувач кафедри оториноларингології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1944-1963), професор-консультант (по 1969). У 1923 р. був призначений начальником ЛОР-відділення Київського окружного військового госпіталю та головним отоларингологом Київського особового військового округу. У 1932 був обраний приват-доцентом Київського інституту удосконалення лікарів, а в 1935 – завідувачем ЛОР-кафедри Київського медичного стоматологічного інституту з присудженням йому звання професора.
Наукові праці були присвячені тонзилярній проблемі, бойовим травмам лор-органів, трахеобронхоезофагоскопії при сторонніх тілах, склеромі.
125 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Петра Михайловича Буйка (1895-1943)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1936), професор (1938). Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник воєнних дій 1918-1920, 1-ї та 2-ї світових воєн. Закінчив Київський медичний інститут (1922). У 1923-1929 – голова Бердичівського комітету профспілки “Медсанпраця”, завідувач здороввідділу в Білій Церкві, головний лікар лікарень Червоного Хреста в Білій Церкві та Люботині. Від 1930 – доцент Київського медичного інституту; від 1931 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту; у 1933-1938 – один із засновників і директор Київського НДІ охорони материнства і дитинства, який у 1950-1993 носив його ім’я (нині Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ); 1939-1941 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту. Під час 2-ї світової війни – хірург медсанбату; після поранення під м. Умань Черкаської області потрапив у полон, звідки втік. Працював хірургом у Фастівській районній лікарні (від 1942). Був партизаном, урятував понад 1000 радянських громадян від вивезення на фашистську каторгу. Від липня 1943 очолював медичну частину партизанського загону. Спалений живцем німецькими карателями в с. Ярошівка Фастівського району, де встановлено пам’ятник.
Основні напрями наукових досліджень: профілактика та лікування розривів промежини під час пологів, лікування міхурево-піхвових нориць. Запропонував метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура.
Наукові праці: “Клініка і профілактика розривів промежини при пологах” (1940); “Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани” (1954).
120 років від дня народження травматолога-ортопеда, доктора медичних наук, професора Андрія Фаустовича Бродського (1900-1979)
Травматолог-ортопед, доктор медичних наук (1967), професор (1968), завідувач оргмедвідділу (1950-1954), керівник лабораторії консервування і трансплантації біологічних тканин (1959-1969) Українського НДІ травматології та ортопедії.
Основні напрями його діяльності: виготовлення біологічної плівки та застосування її для лікування хворих з опіками та трофічними виразками, розроблення технологій заготівлі, консервування та трансплантації кісткових гомотрансплантантів для хірургічного лікування травматологічних та ортопедичних хворих.
105 років від дня народження гематолога, організатора охорони здоров’я, члена-кореспондента АН УРСР, доктора медичних наук Семена Семеновича Лаврика (1915-1990)
Гематолог, організатор охорони здоров’я, член-кореспондент АН УРСР (1979), доктор медичних наук (1966), професор (1967), директор Київського НДІ гематології та переливання крові (1960), ректор Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1970-1984), керівник лабораторії консервування кісткового мозку Київського НДІ гематології та переливання крові МОЗ УРСР (1984-1989). Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки за цикл праць “Створення наукових основ та методів кріоконсервування клітинних суспензій і їх застосування у медицині” (посмертно. 1992)
135 років від дня народження члена-кореспондента АН УРСР, доктора фармацевтичних наук, професора Якова Анатолійовича Фіалкова (1885-1958)
Член-кореспондент АН УРСР (1945), доктор фармацевтичних наук (1941, без захисту дисертації), професор (1941), завідувач кафедри фармацевтичної хімії Київського інституту удосконалення лікарів (1939-1953).
Науковий напрям: хімія комплексних сполук. Засновник Центру наукових досліджень з хімії комплексних сполук і застосування радіоактивних ізотопів в Україні.
110 років від дня народження фармаколога, доктора медичних наук, професора Неоніли Михайлівни Дмитрієвої (1910-1986)
Фармаколог, доктор медичних наук (1961), професор кафедри фармакології (1962-1971), завідувачка кафедри фармакології (1971-1972) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Вивчала вплив серцевих глікозидів на функції та метаболізм міокарда.