Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
175 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Павла Івановича Морозова (1846-1927)
Хірург, доктор медицини (1875). Закінчив Харківський університет (1872), де залишився працювати помічником прозектора на кафедрі анатомії, в 1876-1886 – доцент, професор кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією. Під час російсько-турецької війни 1877 був військовим лікарем. Працював в Університеті св. Володимира в Києві (медичний факультет згодом був реорганізований у Київський медичний інститут): у 1886-1910 та 1917-1922 – завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії, водночас у 1906-1910 – проректор, 1919 – декан медичного факультету. Співзасновник медичного відділення при Вищих жіночих курсах (1907), на базі якого згодом був створений Київський жіночий медичний інститут (у 1916-1920 – його директор).
Наукові дослідження були присвячені питанням оперативної та військово-польової хірургії, топографічної анатомії.
Наукові праці: “О вліяніи способа растягиванія (Distactions method) на тазобедренный и коленный суставы” (1875); “Современное состояніе вопроса о плавленіи пуль въ огнестрельныхъ ранахъ”; “Курсъ военно-полевой хирургіи” (1883); “О значеніи ожоговъ при выстрелахъ въ упоръ съ сосудисто-медицинской точки зрѣнія” (1886); “Война, ее орудія и жертвы” (1892); “Основы оперативной хирургии и топографической анатомии” (1926).
100 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Дмитра Федоровича Скрипниченка (1921-1994)
Хірург, доктор медичних наук (1956), професор, заслужений діяч науки УРСР. Закінчив Військово-медичну академію в м. Ленінград (1943). Попри те, що був залишений ад’юнктом кафедри військово-польової хірургії, добровільно пішов у діючу армію; був хірургом партизанського з’єднання С.А. Ковпака та П.П. Вершигори; служив помічником начальника та хірургом евакогоспіталю №164 1-го Білоруського фронту; після демобілізації працював на посадах асистента кафедри Госпітальної хірургії Сталінського (Донецького) медичного інституту (1945-1951), асистента (1951-1956), доцента (1956) кафедри загальної хірургії 1-го Московського медичного інституту імені І.М. Сеченова, завідувача кафедри факультетської хірургії Кишинівського медичного інституту (1956-1960), завідувача кафедри хірургії стоматологічного факультету Київського медичного інституту (1960-1964), завідувача (1964-1989) та професора (1989-1993) кафедри хірургії №1 Київського державного інституту удосконалення лікарів імені П.Л. Шупика.
Основні напрями наукової діяльності: вивчення проблем торакальної, загальної та невідкладної хірургії, організація невідкладної хірургічної допомоги, хірургічного лікування хвороб судин та ендокринних органів.
105 років від дня народження дитячого хірурга, доктора медичних наук, професора Миколи Борисовича Ситковського (1916-2003)
Дитячий хірург, доктор медичних наук (1963), професор (1969), заслужений діяч науки УРСР. Закінчив лікувальний факультет 2-го Київського медичного інституту (1941). У часи 2-ї світової війни – командир приймально-сортувального взводу 35-ї танкової дивізії (1941), командир хірургічного взводу 34-ї десантної мотострілецької бригади (1941-1942), викладач хірургії фронтової школи санітарних інструкторів №7 (1942), ординатор спеціалізованого польового евакогоспіталю (1942-1944), старший ординатор хірургічного відділення Вищого клінічного Госпіталю Війська Польського (1944-1945); підполковник медичної служби; працював на посадах асистента кафедри хірургії санітарно-гігієнічного факультету (1949) Київського медичного інституту, старшого викладача хірургії Київського військового медичного училища (1949-1958), асистента (1958-1963), доцента (1963-1969), завідувача (1969-1992) кафедри хірургії та ортопедії дитячого віку, першого декана факультету підвищення кваліфікації викладачів (1968-1976) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Головний дитячий хірург МОЗ України (1969-1995).
Основні напрями наукової діяльності: дитяча проктологія, гнійно-септичні захворювання в дітей, хірургія травного тракту; розробив нові біодеструктивні полімери медичного призначення та технологію їхнього виробництва.
65 років від дня народження мікробіолога, доктора медичних наук, професора Лілії Василівни Авдєєвої (1956)
Мікробіолог, кандидат біологічних (1991), доктор медичних (2004) наук, професор. Закінчила Київський університет (1982). У 1973-1985 працювала в Київському медичному інституті; 1986-2007 – Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ: від 2000 – провідний науковий співробітник; від 2007 – завідувач відділу антибіотиків Інституту мікробіології і вірусології НАНУ (обидва – Київ).
Вивчає внутрішньо-лікарняні інфекції й антибіотикорезистентність мікроорганізмів; розробляє нові антимікробні препарати, пробіотики на основі бактерій роду Bacillus, препарати для захисту рослин від фітопатогенних збудників.
Наукові праці: “Современные представления о бактериологической диагностике Pseudomonas aeruginosa, механизмах формирования лекарственной устойчивости и новых подходах к разработке эффективных мер предупреждения внутрибольничных инфекций и их терапии” (1997); “Нагляд і контроль за резистентністю до антибіотиків у мікроорганізмів, ізольованих у імунокомпромісних хворих” (2000); “Сучасні цефалоспоринові антибіотики. Проблема вибору” (2006); “Инфекционный контроль в системе мероприятий по профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах” (2007).
85 років від дня народження генерал-майора медицини, професора Георгія Васильовича Циганка (1936)
Генерал-майор медицини, професор, заслужений лікар УРСР. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1959). Завідувач кафедри військово-медичної підготовки Київського інституту удосконалення лікарів (1983-1986), учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, заступник начальника військово-медичної служби Київського військового округу (1986-1989), начальник військово-медичної служби Київського військового округу (1989-1991).
95 років від дня народження лікаря, доктора медичних наук, професора Катерини Андріївни Захарії (1926-2012)
Лікар, доктор медичних наук (1976), професор (1982). Закінчила Львівський медичний інститут (1949), де відтоді й працювала (з перервою): завідувач (1982-1993), професор (1993–99) кафедри клінічної лабораторної діагностики. У 1964-1982 – в Київському інституті удосконалення лікарів: професор однойменної кафедри (1980-1982). Голова Науково-практичного товариства лікарів клінічної лабораторної діагностики України (1983-1999).
Вивчала вплив збудження та гальмування на перебіг запальних процесів, роль гаммааміномасляної кислоти, гормонів та інших фізіологічних і патологічних чинників у виникненні судом, вплив лікарських речовин на клініко-біохімічні показники організму.
Наукові праці: “Лабораторные животные, их разведение, кормление и использование в эксперименте” (1962, 1974, 1983); “Предрасположенность организма к эпилептическим припадкам” (1974); “Руководство по клинической лабораторной диагностике” (1981, 1991); “Лабораторная диагностика ишемической болезни сердца” (1989, 1991); “Лабораторна діагностика захворювань, які передаються статевим шляхом” (2004).