Календар медицини

85 років від дня народження бібліотекознавця, бібліографа, історика медицини, громадського діяча, заслуженого працівника культури УРСР Раїси Іванівни Павленко (1937)

Бібліотекознавець, бібліограф, історик медицини, громадський діяч, заслужений працівник культури УРСР (1980). Освіту здобула на історичному факультеті Київського державного університету імені Т. Шевченка (1954-1957), заочному відділенні Харківського державного бібліотечного інституту (1957-1962), Центральному інституті підвищення кваліфікації керівних працівників з питань патентознавства (1973-1976). Працювала на посадах головного бібліотекаря відділу бібліографії (1964-1966), завідувача відділу мережі медичних бібліотек (1966-1967), заступника завідувача відділу бібліографії (1967-1971), заступника директора з наукової частини (1971-1975), директора (1975-2006), генерального директора (2006-2018) Республіканської наукової медичної бібліотеки МОЗ УРСР (нині – Національна наукова медична бібліотека України); віце-президент Асоціації бібліотек України.

Основні напрями діяльності: забезпечення ефективного функціонування системи інформаційно-бібліотечного забезпечення медичної науки й охорони здоров’я, опрацювання програми заходів зі збору, систематизації, збереження та популяризації документальної пам’яті нації, зокрема з питань історії медицини й охорони здоров’я, створення медичної біографістики, підготовка та видання серії біобібліографічних довідників “Медицина в Україні. Видатні лікарі”, наукова співпраця українських бібліотек із закордонними бібліотечними об’єднаннями та товариствами.

105 років з дня народження хірурга, енциклопедиста, заслуженого лікаря УРСР Євгена Олександровича Ківільші (1917-1982)

Хірург, енциклопедист, заслужений лікар УРСР, один з організаторів ЛОР-служби на Поділлі, завідувач ЛОР-відділення Кам’янець-Подільської міської лікарні (1946-1981). Після закінчення Смоленського медичного інституту (1940) служив у лавах Радянської Армії на посаді лікаря полку. В одному з боїв другої світової війни був важко поранений і потрапив до концентраційного табору. У 1945 був свідком обвинувачення від СРСР на Міжнародному Нюрнберзькому процесі над фашистськими злочинцями. З 1946 пов’язав свою долю з Кам’янець-Подільською міською лікарнею. Через деякий час організував у лікарні отоларингологічне відділення, розгорнув оперативну діяльність при різних захворюваннях вуха, горла, носа.

Впроваджував у хірургічну практику різні види складних операцій під мікроскопом для відновлення слуху, розробляв методику лікування захворювань горла, проводив економічні резекції гортані при злоякісних новоутвореннях зі збереженням дихальної та мовної функцій, здійснював отоневрологічні дослідження хворих неврологічного профілю.

Наукові праці: “Про лікування хворих з оттогенними абсцесами мозку”; “До питання про тимпанопластику”.

185 років від дня народження фармаколога, магістра фармації та хімії, заслуженого ординарного професора Тимофія Івановича Лоначевського-Петруняка (1837-1920)

Фармаколог, магістр фармації (1866) і хімії (1874), заслужений ординарний професор (1912). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1857), де й працював: доцент кафедри судової хімії, фармації і фармакогнозії (від 1884), завідувач кафедри фармації та фармакогнозії і фармацевтичної лабораторії (1889–1920).

Вивчав молекулярні сполуки, проблеми якості води, розроб­ляв методи очищення дні­провської води.

Наукові праці: “Об очищении днепровской воды с помощью песочного и древесных филь­тров” (1886); “Очищение воды для питья домашним способом: Сообщено в заседании Кіевскаго общества естествоиспытателей” (1888); “Технический контроль по газоснабжению г. Киева, организованный Киевским городским управлением: Четырнадцатилетие контрольной станции в Киеве” (1888); “О домашнем приборе для очищения воды” (1888).

80 років від дня народження онколога, члена-кореспондента НАМНУ, доктора медичних наук, професора Сергія Андрійовича Ромоданова (1942-2016)

Онколог, член-кореспондент НАМН України (1994), доктор медичних наук (1980), професор (1982), професор кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (з 1982).

Головний напрям наукових досліджень: комбіноване лікування злоякісних гліом головного мозку. Нові принципи лікування дозволили йому сполучити хірургічне видалення пухлин з антибластичною хіміотерапією та променевою терапією на тлі штучної гіперглікемії, імунотерапії та гормонотерапії. За його участі розроблені нові антибластичні препарати “Реуміцін”, “Хлофіден” і “Бротеофін”. Опрацьовані методи визначення індивідуальної чутливості пухлин до антибластичних препаратів. Розроблені принципи доопераційної хіміо- та променевої терапії. Значний внесок зроблений у поліпшення діагностики та хірургічного лікування краніобазальних пухлин селярної локалізації, впровадження методів діагностики та лікування судинних і травматичних ушкоджень головного мозку.

Наукові праці: “Ангиографическая диагностика мозгового инсульта” (1975); “Ранние проявления нейрохирургических заболеваний” (1984); “Деонтология в нейрохирургии” (1990); “Лазерная нейрохирургия” (1992); “Нейрохирургические аспекты геронтологии” (1995).

80 років від дня народження хіміка, доктора хімічних наук, професора, академіка НАНУ Валерія Павловича Кухара (1942-2017)

Хімік, доктор хімічних наук (1974), професор, академік НАН України (1985), заслужений діяч науки і техніки України (2002). Закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут (1963). 1963-1987 працював у Інституті органічної хімії АН УРСР: від 1975 – завідувач відділу, керівник відділення біоорганічної хімії; від 1987 очолював створений ним Інститут біоорганічної хімії та нафто­хімії НАНУ; водночас – у Президії АНУ: 1978-1988 – академік-секретар Відділення хімії, 1988-1993 – віце-пре­зидент НАНУ.

Наукові дослідження в галузях технології створення біорегуляторів; біорегуляторних процесів; проблем екології; охорони природи та ресурсозбереження. Провів до­слідження з хімії фосфорорганічних сполук, зокрема амінофосфонових кислот і полігалоген фосфазо­спо­лук. Вивчив синтез і влас­тивості дихлорметанімінів і по­лігалогенпіридинів. Синтезував фторовмісні амінокислоти та провів дослідження з хімії поліфторованих сполук.

Наукові праці: “Экотехнология. Оптимизация технологии производства и природопользования” (1989); “Химия биорегу­ляторных процессов” (1992); “Fluorine-containing amino acids: Synthesis and properties” (1994); “Aminophos­phonic and aminophosphinic acids: Che­mistry and biological Activity” (2000); “Fluorinated organophosphates for biomedical targets” (2008); “Practical synthesis of fluorine-containing α- and β-amino acids” (2009).

75 років від дня народження нейрохірурга, нейротрансплантолога, академіка НАМНУ та НАНУ, доктора медичних наук, професора Віталія Івановича Цимбалюка (1947)

Нейрохірург, нейротрансплантолог, академік НАМН України (2010), академік НАН України (2021), голова Президії НАМН України (з 2016), член Президії НАН України (з 2016), доктор медичних наук (1985), професор (1989), Заслужений діяч науки і техніки (1997). Нейрохірург вищої категорії, завідувач кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1993), керівник відділу відновної та функціональної нейрохірургії (з 1987). Заступник директора ДУ “Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України” (1990-2016). Президент НАМН України (з 2016). Закінчив з відзнакою Тернопільський медичний інститут (1970), невролог В. Межирічівської райлікарні Рівненської обл. (1970-1971). Клінічний ординатор (1971-1973), ординатор (1973-1974), молодший (1974-1979), старший науковий співробітник (1979-1986) Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії. Професор кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1986-1993). Віце-президент Української Асоціації нейрохірургів (1993-2013), віце-президент Української протиепілептичної Ліги (2006-2013), Голова експертної ради ВАК України з клінічної медицини (хірургічні хвороби) (1996-2000), директор Координаційного Центру трансплантації МОЗ України (2002-2004).

Організатор і керівник нових напрямів у нейрохірургії – відновної нейрохірургії та нейротрансплантології. Розробив і впровадив у клінічну практику нові нейрохірургічні операції, спрямовані на відновлення порушених функцій нервової системи, що захищені 140 авторськими свідоцтвами на винаходи та патентами. Розробив технологію та перший у світі виконав нейротрансплантацію у хворих з органічними ураженнями нервової системи (дитячий церебральний параліч, апалічний синдром, епілепсія, наслідки черепно-мозкової та спінальної травм, дегенеративні захворювання тощо), на сьогодні вивчає механізми впливу нейрональних стовбурових клітин на нервову систему в експерименті та клініці. Впровадив у клініку вітчизняні електростимуляційні системи для лікування больових синдромів, спастичності, епілепсії. Започаткував в Україні використання “Диспорту” в поєднанні з хірургічним лікуванням локальних дистоній: спастичної кривошиї, блефароспазму, гемілицевого спазму тощо. Під його керівництвом розроблені методи хірургічного лікування травматичних ушкоджень плечового сплетення, вогнепальних, відкритих та ятрогенних ушкоджень периферичних нервів, больових синдромів із застосуванням мікрохірургічних і мініінвазивних технологій. Розробив диференційоване нейрохірургічне лікування складних форм екстрапірамідних гіперкінезів і спастичності. Виконав серію робіт, присвячених історії нейрохірургії. Один з найактивніших ініціаторів та організаторів Всеукраїнської акції «Гама-ніж − Україні», що завершилася створенням нового сучасного радіохірургічного відділення та відзначена нагородою “Гордість країни”. Під час Революції гідності очолював оперативну групу НАМН України з надання допомоги постраждалим на Майдані, а з початку війни на Сході України – оперативний штаб з надання допомоги пораненим. Неодноразово відвідував мобільні шпиталі в Луганській і Донецькій областях. Член Військово-цивільного штабу МО України. Організував академічну госпітальну базу НАМН України на 550 ліжок, що надала консультативну та спеціалізовану, високотехнологічну допомогу понад 25 тис. поранених у зоні АТО/ООС. Більш ніж 3 тис. поранених виконані складні оперативні втручання.

Наукові праці: “Атлас хірургічних операцій і маніпуляцій” (1997); “Нейрохірургія” (1998); “Повышение эффективности микрохирургических операций у больных с последствиями травм срединного и локтевого нервов области предплечья” (1998); “Хірургічне лікування ушкоджень плечового сплетення” (2001); “Нейрональные стволовые клетки” (2005); “Нейрофіброматоз” (2005); “Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Історія та особистості” (2006); “Нейрохірурги України” (2008); “Тунельні невропатії верхньої кінцівки” (2008); “Оружейно-взрывные ранения нервной системы” (2008); “Реконструктивно-відновна нейрохірургія спинного мозку” (2009); “Спинной мозг. Элегия надежды” (2010); “Neurosurgery” (2010); “Нейрохірургія” (2011); “Історія української нейрохірургії в портретах” (2014); “Ромоданов Андрій Петрович до сторіччя із дня народження” (2020).