Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
150 років від дня народження педіатра, доктора медицини, професора Федіра Дементійовича Рум’янцева (1872-1951)
Педіатр, доктор медицини (1908), професор (1917). Закінчив медичний факультет Томського університету (1898). З 1905 – ординатор дитячої лікарні в Санкт-Петербурзі; працював на посадах завідувача кафедри дитячих хвороб (1915-1941), кафедри дитячих інфекційних хвороб (1944-1946), професора кафедри педіатрії лікувального факультету (1946-1951) Київського медичного інституту.
Основні напрями наукової діяльності: дитячі інфекційні захворювання, вивчення алергічних та ендокринних хвороб, безбілкових набряків, історія медицини.
85 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Людмили Василівни Діденко (1937)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1988), професор (2000). Закінчила Луганський медичний інститут (1961). Працювала лікарем. Від 1964 – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ (Київ): 1991-1993 – завідувач відділення оцінки здоров’я вагітних та новонароджених, які зазнали радіаційного впливу, від 1994 – головний науковий співробітник. У 1978-1979 працювала в Алжирі.
Вивчає патогенез і розробляє методи лікування ранніх і пізніх гестозів, особливості лікувального харчування вагітних, вплив радіаційного опромінення на організм вагітної жінки та плода.
Наукові праці: “Активность некоторых ферментов в сыворотке крови в сопоставлении с функциональным состоянием печени у беременных с поздним токсикозом” (1969); “Організація лікувально-профілактичної допомоги вагітним, які мешкають на контрольованих територіях” (1992); “Нетрадиционные методы лечения в акушерстве и гинекологии” (1996); “Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи” (1997); “Волемічні зміни у вагітних з прееклампсією” (2002).
110 років від дня народження фтизіатра, пульмонолога, доктора медичних наук, професора Станіслава Адольфовича Кшановського (1912-1990)
Фтизіатр, пульмонолог, доктор медичних наук (1956), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Сталінський медичний інститут (нині Донецьк, 1937). Працював лікарем. 1959-1986 – завідувач дитячого відділення Київського НДІ фтизіатрії і пульмонології.
Основний напрям наукових досліджень: профілактика та лікування туберкульозу в дітей і підлітків.
Наукові праці: “Тривала антибактеріальна терапія дітей та підлітків, хворих на кавернозний туберкульоз” (1958); “Эффективность ревакцинации БЦЖ внутрикожным методом” (1964); “Профилактика и ранняя диагностика туберкулеза органов дыхания у детей и подростков” (1966); “Противотуберкулезная иммунизация детей и подростков внутрикожным методом” (1971); “Дифференциальная диагностика туберкулеза легких у детей и подростков” (1974); “Профилактика туберкулеза у детей и подростков” (1985).
85 років від дня народження отоларинголога, члена-кореспондента АМНУ, доктора медичних наук, професора Григорія Еліазаровича Тімена (1937-2020)
Отоларинголог, член-кореспондент АМН України (2003), дійсний член УАН (1993), Нью-Йоркської академії наук (1996), доктор медичних наук (1983), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України (1996), завідувач відділу патології дитячого віку ДУ “Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка НАМН України”.
Напрями наукової діяльності: хвороби вестибулярного апарату, внутрішнього вуха (сенсоневральна приглухуватість і глухота); звукопровідна та змішана приглухуватість, вроджені вади вуха, зокрема глухота. Експериментальне обґрунтування та використання в клініці лазерного опромінювання; патогенез і лікування риносинуситів; лімфоглоткове кільце; тонзилярна проблема; кохлеарна імплантація; стовбурові клітини та трофін в отоларингології (експериментально-клінічне дослідження); доброякісні та злоякісні пухлини ЛОР-органів. Пластична хірургія. Основні напрями наукової діяльності спрямовані на рішення проблем етіології та патогенезу з подальшою розробкою діагностики, лікування та профілактики хронічного тонзиліту, синуситів, отитів, вестибулярних порушень, сенсоневральної приглухуватості, а також ЛОР-онкологічних захворювань; обгрунтування та використання лазерного випромінювання в оториноларингології; вперше обгрунтував доцільність операції тонзилотомії, вперше запропонував місцеве використання імуномодуляторів, а при поліпозних риносинуїтах вперше у світі обгрунтував і довів доцільність операції селективної відіотомії. Брав участь у розробці першого вітчизняного кохлеарного імпланта; в 2003 як хірург брав участь у проведенні першої в Україні кохлеарної імплантації в дитини.
Наукові праці: “Активность холинэстеразы крови и мозга при вестибулярных расстройствах” (1968); “Применение лазеров в биологии и медицине” (1972); “Экспериментальное обоснование и клиническое использование лазерного излучения в отоларингологии” (1982); “Лазерная эндоскопическая хирургия верхних дыхательных путей” (1990); “Слух” (1999); “Исследование функционального состояния небных миндалин в условиях экспериментальной тонзиллотомии” (1999); “Клініко-аудіологічна діагностика у дітей із змішаною приглухуватістю при гнойних захворюваннях вуха” (2005); “Кохлеарная имплантация по матеріалам огтделения ЛОР-патологии детского возраста”(2005); “Ефективність неінвазивної тактики лікування” (2006); “Kinder mit streptokokker freier tonsillitis” (2006); “Інтратимпанальне введення медикаментів при комплексному лікуванні дітей з сенсоневральною приглухуватістю” (2007).
130 років від дня народження цитолога й ембріолога рослин, доктора біологічних наук, професора Ксенії Юліївни Кострюкової (1892-1981)
Цитолог і ембріолог рослин, доктор біологічних наук (1939), професор (1940). Закінчила Київський інститут народної освіти (1929). Від 1931 працювала в Київському медичному інституті: 1935-1968 – завідувач, 1968-1973 – професор-консультант кафедри біології; водночас від 1944 – в Ботанічному саду, 1948-1949 – завідувач кафедри дарвінізму й генетики Київського університету.
Вивчала розвиток чоловічих гамет вищих рослин. Встановила, що спермії є клітинами, що мають власну цитоплазму; довела різноякісність клітин у мітозі, сформулювала нову концепцію мітозу як процесу розвитку.
Наукові праці: “Наблюдения in vivo над образованием мужских половых клеток у Lilium martagon L.” (1939); “Еще раз о спермиях покрытосеменных растений” (1949); “Общая биология” (1950); “Сучасні дані про форми розвитку клітин” (1958); “Философские вопросы мичуринской биологии и критика методологии современной теории гена” (1962).
80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Анатолія Павловича Радзіховського (1942)
Хірург, доктор медичних наук (1986), професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений художник України. Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту (1970). Працював на посадах молодшого (1974-1977), старшого (1977-1989) наукового співробітника відділу хірургії печінки та підшлункової залози Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії. Від 1989 працював у Київському інституті удосконалення лікарів (нині – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика) на посадах завідувача (1989-2015), професора (з 2015) кафедри хірургії №1; з 1997 – одночасно професор Української військово-медичної академії.
Основні напрями наукової діяльності: опрацювання лікування захворювань печінки, шлунка, кишечника, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози; ним запропонована класифікація нориць підшлункової залози, вивчені механізми їх утворення; розробив діагностичний алгоритм при захворюваннях органів гепатопанкреатодуоденальної зони, методики оригінальних операцій, сформлював основні принципи медичної реабілітації хворих; створив сучасну хірургічну школу.