Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Руднєв Іван Михайлович (1910–1970) видатний український педіатр, науковець, засновник педіатричної кардіоревматології та алергології в Україні
Кар’єрний шлях
- Починав як лікар-педіатр і викладач у Дніпропетровську
- Працював на Львівщині
- Очолив кафедру госпітальної педіатрії у Київському медичному інституті (КМІ)
- Об’єднав три потужні педіатричні школи: Дніпропетровську, Львівську, Київську
Наукова діяльність
- Кандидатська дисертація (1941) – новаторське лікування гнійних плевритів у дітей стрептоцидом
- Докторська дисертація (1962) – «Функціональний стан судин при ревматизмі у дітей»
- Один із засновників дитячої кардіоревматології в СРСР
- Першим в Україні застосував глюкокортикоїди для лікування алергічних та автоімунних хвороб у дітей
Наукова школа
Засновник школи дитячої кардіології та алергології
Розроблено:
- Новий метод гіпосенсибілізації при бронхіальній астмі
- Алгоритми диференціальної діагностики вроджених та набутих уражень серця
Підготував: 5 докторів наук, 19 кандидатів наук
Освітня діяльність
- Активно реформував підготовку педіатрів у субординатурі та інтернатурі
- Автор методичних матеріалів з клінічної роботи студентів
- Ініціював видання підручника «Дитячі хвороби»
У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Руднєва І. М.:
Функциональное состояние сосудов при ревматизме у детей (1962). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Руднєва І. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Бронхіальна астма у дітей (Поради батькам) (1972). Шифр зберігання: А-107
- Диагностика и лечение ревматизма у детей (1964). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
- Краткое пособие для субординаторов и врачей-интернов по методике работы в детских учреждениях (Под ред. проф. И. И. Руднева) (1969). Шифр зберігання: 1969 К786
- Методические указания по организации борьбы с ревматизмом у детей (Материалы по обмену опытом) (1951). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
- Практическая кардиология детского возраста (1969). Шифр зберігання: 1969 Р833и
- Применение глюкортикоидов у детей (1969). Шифр зберігання: 1969 Р 833и
- Ревматизм у дітей і боротьба з ним (1958). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
- Як запобігти ревматизму і ревматичним захворюванням серця у дітей (1961). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-83
А також у фонді є видання про Руднєва І. М.
Жизнь, отданная детям: к столетию со дня рождения проф. Руднева Ивана Михайловича (2010). Шифр зберігання: Б-90297
Рудневы медики и биологи (2002). Шифр зберігання: Б-83801
Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928) терапевт, академік Всеукраїнської академії наук, доктора медицини, професор
Походження
- Походив із старовинного дворянського роду Гоголів-Яновських.
- Далекий родич Миколи Гоголя.
Освіта
- Закінчив Київську гімназію на Подолі із золотою медаллю.
- Володів німецькою, французькою, англійською мовами.
- Найкращий випускник медичного факультету Київського університету.
- Формування як лікаря
Ординатор у Карла Трітшеля, що мав великий вплив на нього. - Стажування в клініках і лабораторіях Берліна та Парижа.
- Заснував першу в Києві бактеріологічну лабораторію для діагностики туберкульозу (Олександрівська лікарня).
Наукова та викладацька діяльність
Професор:
- Одеського університету (1904)
- Київського університету (1905–1921)
- Київського медичного інституту (1921–1928)
- Засновник київської терапевтичної школи.
Автор понад 60 наукових праць (інфекції, туберкульоз, легені, нирки, ШКТ).
- Редактор першого видання Великої медичної енциклопедії.
- Ініціатор створення санаторіїв проти туберкульозу.
- Перший лікар — академік Всеукраїнської академії наук.
Лікував видатних діячів: Леся Українка, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Михайло Старицький, Володимир Короленко.
Не відмовив жодному пацієнту за 45 років практики. Часто не брав грошей, допомагав бідним матеріально.
У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Яновського Ф.Г.:
- Современное положение диагностики рака желудка (1926). Шифр зберігання: 616.3 Т-669
- Диагностика заболеваний почек в связи с их патологией (1927). Шифр зберігання: 616.6 Я-646
- Язва желудка (1928). Шифр зберігання: 616.3 Я-401
- Эмфизема легких. Частная патология и терапия внутренних болезней. Т.3, вип.1, розділ 18. (1927). Шифр зберігання: 616(02) Ч-253
- Туберкулез легких (патология, клиника и лечение) (1931). Шифр зберігання: 616.2 Я-646
Варес Евальд Янович (1925–2010)
стоматолог, доктор медичних наук, професор
Варес Евальд народився в місті Ленінград (нині — Санкт-Петербург, Російська Федерація). Учасник бойових дій у німецько-радянській війні.
У 1949 році з відзнакою закінчив Казанський стоматологічний інститут. У 1950–1953 роках працював викладачем Омської зуболікарської школи. У 1953–1955 роках навчався в аспірантурі на кафедрі гістології та ембріології 1-го Московського медичного інституту.
У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Реакція сполучної тканини на поліметилметакрилат і реакція тканин пародонта на імплантацію зубів».
Професійна діяльність:
- асистент кафедри гістології та ембріології 2-го Московського медичного інституту (1955–1959);
- завідувач відділу ортодонтії Одеського НДІ стоматології (1959–1965);
- завідувач кафедри ортопедичної стоматології Донецького медичного інституту (1965–1971).
У 1967 році захистив докторську дисертацію на тему: «Закономірності росту лицевого скелета та їх значення для практики ортодонтії». У 1968 році отримав вчене звання професора.
- З 1972 року працював у Львівському медичному інституті:
- завідувач кафедри ортопедичної стоматології (1972–1982);
- завідувач лабораторії технології зубних протезів (1983–1993);
- професор кафедри хірургічної ортопедичної стоматології (1993–1995).
Наукова діяльність:
Автор близько 140 наукових публікацій, зокрема 12 монографій.
Основні напрями досліджень:
- морфологічна перебудова тканин при ортодонтичній дії в ділянці вісцерального скелета;
- закономірності росту кісткових структур лицевого скелета та їх використання в усуненні зубощелепових деформацій;
- удосконалення технологій виготовлення зубних протезів та ортодонтичних апаратів.
Науковий керівник та консультант: 4 докторських та 38 кандидатських дисертацій.
У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Вареса Е. Я.:
- Реакция соединительной ткани на полиметилметакрилат и реакция тканей амфодонта на имплантацию искусственных зубов : автореферат дис. … канд. мед. наук (1955). Шифр зберігання: 616.31 В-18а
- Закономерности роста челюстных костей и их значение для практики ортодонтии : автореферат дис. … д-ра мед. наук (1967). Шифр зберігання: 611.3 В-18
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Вареса Е. Я., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Замещающие протезы верхней челюсти (1981). Шифр зберігання: Б-37700
- Протезы с фарфоровыми зубами (1982). Шифр зберігання: Б-40174
- Литьевое прессование зубочелюстных протезов из пластмасс (1984). Шифр зберігання: Б-48689
- Централизованное изготовление зубных протезов с использованием новой и усовершенствованной технологии (1992). Шифр зберігання: Б-73747
- Восстановление полной утраты зубов. Новые и усовершенствованные технологические положения (1993). Шифр зберігання: Б-72133
- Изготовление зубных мостовидных протезов без абразивной обработки зубов. Решения. Вопросы. Проблемы. Перспективы (1993). Шифр зберігання: Б-73746
- Реальный путь профилактики кариеса и пародонтоза: морфогенетический анализ причин и механизма возникновения кариеса и пародонтоза (1998). Шифр зберігання: Б-77416
- Пародонтоз: морфогенетическое объяснение. Эффективное устранение воспалительных процессов (1999). Шифр зберігання: Б-77415
- Морфогенетическое обоснование и физико-химические основы лечения пародонтоза (2000). Шифр зберігання: В-18КолБЕР
- Изготовление зубных и зубочелюстных протезов, ортодонтических, лечебных и вспомогательных аппаратов из литьевых термопластов медицинской чистоты. Проблемы, вопросы, решения, перспективы (2002). Шифр зберігання: Б-81093
Гамбург Агнеса Михайлівна (1900 – 1980) cудовий медик, доктор медичних наук, професор
У 1924 році закінчила медичний факультет Саратовського університету. Після завершення навчання працювала лаборантом, а згодом — асистентом кафедри судової медицини.
Науково-організаційна діяльність:
- активна учасниця створення Науково-дослідного інституту судових експертиз Івановської промислової області, де працювала заступником директора, а з 1934 року — директором;
- 1934 — захист кандидатської дисертації;
- з 1937 року — завідувач кафедри судової медицини 2-го Київського медичного інституту;
- 1942 — захист докторської дисертації «Судебно-медицинская экспертиза обвиняемого»;
- 1945 — присвоєне вчене звання професора;
- 1938–1972 — організатор і незмінний завідувач кафедри судової медицини Київського інституту удосконалення лікарів.
Інституційні ролі:
- з 1951 року — заступниця начальника Республіканського бюро судово-медичної експертизи;
- з 1949 року — голова правління Київського наукового товариства судових медиків і криміналістів (з часу його заснування);
- ініціаторка створення та заступниця голови Українського наукового товариства судових медиків і криміналістів.
Наукова діяльність:
авторка близько 100 наукових публікацій, зокрема 4 монографій;
- дослідження присвячені:
- судово-медичній травматології;
- методам дослідження речових доказів;
- судовій відповідальності лікарів;
- історії судової медицини.
Малихіна Раїса Іванівна (1915–2002)
акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор
У 1940 році закінчила Харківський медичний інститут.
Професійна діяльність:
- асистент, доцент, завідувач кафедри акушерства та гінекології Українського інституту удосконалення лікарів (м. Харків) — 1959–1962 рр.;
- з 1962 по 1982 рік — завідувач кафедри акушерства та гінекології №3 Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.
Наукові ступені та звання:
- Кандидатська дисертація (1950): «Вплив синестролу на вагінальний цикл жінки при геморагічній метропатії»;
- Докторська дисертація (1958): «Діагностика туберкульозу статевих органів жінки»;
- Професор — з 1960 року.
Наукова та громадська діяльність:
- голова Київського наукового товариства акушерів-гінекологів;
- голова методичної комісії при Вченій раді МОЗ УРСР;
- член методичної комісії Міністерства освіти СРСР;
- член секції Комітету з присудження Державних премій при Раді Міністрів УРСР;
- член редколегій низки фахових медичних журналів.
Науковий доробок:
Автор понад 400 наукових публікацій, зокрема:
- «Туберкулез половых органов женщин» (1976);
- «Значение клеточных иммунологических реакций в диагностике и определении степени активности туберкулеза половых органов женщин» (1981);
- «Применение левамизола в комплексной терапии женщин, больных туберкулезом половых органов» (1983).
Основні напрями досліджень:
- обмінні процеси під час фізіологічної та патологічної вагітності, пологів, у матері та новонародженого;
- перебіг вагітності та пологів у хворих на туберкульоз легень;
- діагностика та лікування туберкульозу геніталій.
Науковий консультант та керівник: 2 докторських і 17 кандидатських дисертацій.
Файншмідт Ісаак Ілліч (1875–1940)
терапевт, фтизіатр, заслужений діяч науки УРСР, заслужений професор УРСР
Освіта та рання кар’єра:
Народився в м. Орел (нині — Російська Федерація). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1899).
- 1899–1901 — курсант-екстерн при факультетській терапевтичній клініці професора Оболенського.
- 1901–1903 — стажувався в 1-й медичній клініці Берлінського університету під керівництвом професора Лейдена, слухав курси в клініках і лабораторіях Берліна.
- 1903–1904 — понадштатний ординатор госпітальної терапевтичної клініки Харківського університету.
- 1904–1905 — учасник російсько-японської війни.Професійна діяльність:
- 1905–1923 — ординатор, згодом асистент госпітальної терапевтичної клініки Харківського університету.
- 1907, 1909, 1911, 1913 — стажування у клініках Німеччини, Бельгії, Англії з питань внутрішніх хвороб та боротьби з туберкульозом.
- 1910 — організував безкоштовну лікарню для хворих на туберкульоз.
- 1921 — один із організаторів Українського туберкульозного інституту в Харкові; директор (1922–1940).
- 1923–1931 — завідувач кафедри туберкульозу Харківського медичного інституту.
- 1924–1940 — завідувач факультетської терапевтичної клініки того ж інституту.
- 1931 — ініціатор створення Українського інституту клінічної медицини, керівник терапевтичної клініки при ньому (1931–1940).
Громадська та науково-організаційна діяльність:
- Засновник Харківського відділу Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом (1912).
- Голова та заступник голови Українського товариства терапевтів.
- Член президії Вченої ради Наркомату охорони здоров’я УРСР.
- Член Ради директорів низки наукових інститутів.
- Голова бюро терапевтичної секції та голова правління Харківського медичного товариства (1924–1925).
- Редактор терапевтичного відділу журналу «Врачебное дело».
- Організатор перших українських з’їздів терапевтів і фтизіатрів.
- Представник СРСР на міжнародних з’їздах, стажувався в клініках Європи (1923, 1924, 1926, 1928, 1931, 1934).
Наукова діяльність:
Автор 32 наукових праць.
Основні напрями:
- патогенез і діагностика туберкульозу;
- пневмонії;
- захворювання серцево-судинної системи;
- діабет;
- організація протитуберкульозної допомоги.
- Ініціатор створення мережі протитуберкульозних диспансерів в Україні.