25 січня 1945 року для профілактики карієсу у Гранд-Рапідс, США вперше почали використовувати фторування питної води. На сьогодні такий засіб профілактики практикується у 25 країнах світу
Карієс зубів – це патологічний процес, який супроводжується демінералізацією та утворенням каріозної порожнини під дією ендо- і екзогенних факторів. Карієс посідає перше місце серед хронічних захворювань, його діагностують у 5-8 разів частіше, ніж бронхіальну астму. Він є основною проблемою охорони здоров’я в більшості промислово розвинених країн та вражає 60-90% дітей шкільного віку і переважну кількість дорослих.
Причинами захворювання називають:
- недотримання правил гігієни ротової порожнини, нерегулярне або неякісне очищення зубів;
- хронічні захворювання травного тракту;
- неправильно складений раціон харчування, в якому переважає їжа з великим вмістом вуглеводів і недостатньою кількістю свіжих овочів та фруктів;
- знижений імунітет;
- гіповітаміноз;
- вживання води з низьким вмістом мінералів (фтор, кальцій, фосфор).
Зубна емаль є дуже чутливою до негативного впливу кислотного середовища. При взаємодії із фтором на зубах утворюється захисний шар, який робить їх менш сприйнятливими до негативного впливу бактерій ротової порожнини, зокрема Streptococcus mutans. Близько 50% фтору, що поступає в організм, всмоктується кістковою тканиною, в тому числі зубами, а решта виводиться з сечею. На жаль, з віком всмоктування фтору зменшується.
На сьогодні є визнаним, що фтор допомагає запобігти карієсу лише при місцевому застосуванні. Хоча він сприяє процесу ремінералізації, але його протикарієсний ефект залежить від рівня вмісту кальцію та магнію в емалі зубів. Тож у людей, в яких цих мікроелементів недостатньо (зазвичай через їх низький вміст у продуктах харчування), прийом фтору може навпаки спровокувати карієс.
Дослідження, проведені раніше, показали зв’язок фторування води із зниженням рівня карієсу у популяції. Тож фторування води було схвалено ВООЗ, Агентством охорони здоров’я США та більшістю стоматологічних і громадських організацій. Центри з контролю та профілактики захворювань США вважають фторування води одним з 10 найкращих глобальних ініціатив у галузі охорони здоров’я ХХ ст.
Однак дієвість подібних заходів багатьма експертами все ж таки ставилась під сумнів. А нещодавно проведені європейські дослідження показали, що фторування води є грубою і досить неефективною формою системного лікування та запобігання розвитку патології. Мета-аналіз продемонстрував відсутність різниці у частоті розвитку карієсу між дітьми, які п’ють фторовану воду, порівняно з тими, хто таку не вживає.