Єдине, що від нас іще залежить, Принаймні вік прожити як належить.
Ліна Костенко
Віра Дмитрівна Чеботарьова (1922–2001) – українська лікарка, талановита Вчителька, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри пропедевтики дитячих хвороб, двічі декан педіатричного факультету Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця (у 1966-1976 та 1984-1990 роках), відмінниця охорони здоров’я, заслужена працівниця народної освіти України.
Наукові пошуки і досягнення В. Д. Чеботарьової стосуються актуальних проблем педіатрії – удосконалення методів діагностики та лікування гострих пневмоній, вивчення різних проблем дитячої кардіоревматології, а також питань дитячої нефрології. Суттєвий внесок зробила В. Д. Чеботарьова в удосконалення методів лікування пневмонії, у розуміння сутності патогенезу ревматизму і розробку раціональних методів його лікування та профілактики. Вперше у клініці та в експерименті було доведено важливу патогенетичну роль судинної проникності та порушення мікроциркуляції при ревматизмі, що дозволило удосконалити терапію захворювання. Професорка В. Д. Чеботарьова – авторка понад 150 наукових робіт та публікацій: трьох монографій і багатьох розділів підручників і посібників, п’яти методичних рекомендацій і трьох винаходів. З них 14 наукових публікацій видано у далекому зарубіжжі.
Народилася Віра Дмитрівна Чеботарьова 23 вересня 1922 року в Святошинському районі міста Києва. Батьки прищепили Вірі Дмитрівні любов до буденної і повсякденної праці та поважне ставлення до простих, працьовитих і працелюбних людей. Спогади про своїх батьків, найвищою мірою порядних і чесних, Віра Дмитрівна дбайливо, з теплим почуттям зберігала по життю у своєму серці.
1940 року Віра Чеботарьова закінчила із золотою медаллю середню загальноосвітню школу № 140. Вона була дуже старанною та надзвичайно сумлінною ученицею, їй досить легко давались навчальні предмети з точних наук, любила і досить добре знала математику, фізику, хімію. В школі Віра Чеботарьова завжди була в центрі громадського життя. Одним з її улюблених захоплень були заняття в шкільному драматичному гуртку. Після успішного закінчення середньої школи Віра Дмитрівна витримала конкурс і вступила до Ленінградського економічного інституту. Та стати економістом їй не судилося. Після успішного складання літньої сесії за перший курс, Віра Дмитрівна приїхала до батьків на канікули, а на третій день канікул розпочалась друга світова війна. Наприкінці вересня 1941 року, коли німецькі війська впритул наблизились до Києва. Віра Дмитрівна разом з матір’ю та братом, майже з останнім ешелоном, евакуювались з міста до села Зеновки Мачушанського району Сталінградської області.
1943 року після визволення Києва Віра Дмитрівна разом з родиною повернулась з евакуації. Відразу у важкі повоєнні роки Віра Дмитрівна продовжуючи навчання, приймає рішення – здобути професію лікаря, і не просто лікаря, а дитячого лікаря, адже саме ця професія є найбільш гуманною, найбільш шанованою.
1945 року Віра Дмитрівна вступає на перший курс педіатричного факультету Київського медичного інституту. Досить швидко збігли студентські роки, і у липні 1951 року Віра Дмитрівна успішно закінчила медичний інститут, отримавши диплом з відзнакою. Професорка Олена Миколаївна Хохол запрошує Віру Чеботарьову продовжити навчання на кафедрі у клінічній ординатурі. Навчаючись у клінічній ординатурі 1951-1954 роки, Віра Дмитрівна виконує під керівництвом член-кореспондентки АМН СРСР, професорки О. М. Хохол кандидатську дисертацію на тему “Течение пневмонии у детей раннего возраста при комплексном лечении”, та успішно захищає 1 грудня 1955 року. У подальшому Віра Дмитрівна активно працює над темою докторської дисертації, бере активну участь у громадському житті інституту. 1965 року професор В. Д. Чеботарьова представила блискучу наукову роботу на IX Міжнародному конгресі педіатрів, що проходив в Японії, присвячену новим аспектам патогенезу ревматизму. 1966 року Віру Дмитрівну було призначено деканом педіатричного факультету КМІ та обрано почесною членкинею Європейського товариства з вивчення мікроциркуляції. 1967 року Віра Дмитрівна успішно захистила докторську дисертацію на тему “Вопросы патогенеза, лечения и профилактики ревматизма у детей”. 29 березня 1968 року вища атестаційна комісія затвердила рішення спеціалізованої ради і присвоїла В. Д. Чеботарьовій вчений ступінь докторки медичних наук а незабаром, присвоєно вчене звання професорки кафедри “пропедевтики дитячих хвороб” і вже у листопаді 1969 року її обирають завідувачкою кафедри пропедевтики дитячих хвороб. Протягом 16 років (1966-1976, 1984-1990 рр.) В. Д.Чеботарьова – декан педіатричного факультету, багато сил та енергії вкладаючи у розвиток факультету, а також у підготовку цілого покоління висококваліфікованих лікарів-педіатрів. Її принциповість, висока вимогливість, доброзичливість, загострене відчуття справедливості здобули їй величезний авторитет серед студентів і колег.
Віра Дмитрівна була не тільки мудрим, але й дуже мужнім деканом. Підтвердженням цьому є її рішення у зв’язку з трагедією на Чорнобильській АЕС. У квітні 1986 року, під свою особисту відповідальність, Віра Дмитрівна звільняє від занять і дозволяє виїхати з Києва всім студентам, що мали маленьких дітей, а також вагітним жінкам. Віра Дмитрівна зробила це до того, як з’явилось розпорядження уряду про порятунок дітей від радіації. З травня 1990 року, за власним бажанням, Віра Дмитрівна почала працювати на посаді професорки кафедри, а завідувачем рекомендувала обрати свого достойного учня доцента В. Г. Майданника. На посаді професорки вона залишалася до останніх днів життя.
Багато лиха і труднощів випало на долю Віри Дмитрівни в дитинстві та юності, але з них вона вийшла зміцнілою, сміливо дивлячись у майбутнє, а найголовніше, що не розгубила своїх головних цінностей – чесності, чистоти, відповідальності за доручену справу, серцевої щедрості, мудрості, вимогливості до себе і людей, любові до життя. Віра Дмитрівна говорила: ″Я прожила життя і пройшла шлях, визначений мені долею″.
Важко переоцінити внесок професорки Чеботарьової Віри Дмитрівни у розвиток Педіатрії. Світла пам′ять, про талановитого Лікаря і Великого Вчителя, яка все своє життя віддала дітям та студентам – назавжди збережеться в серцях викладачів – однодумців, вдячних учнів! Залишаються справи, книги, любов, пам′ять про щасливу людину – поза віком!
З нагоди ювілею, з метою шанування та прослави відомої української лікарки-педіатрині Віри Дмитрівни Чеботарьової, яка зробила значний внесок в удосконалення методів лікування та для організації педіатричної освіти в Україні, у виставковій залі ННМБ України, славнозвісного Терещенківського палацу, експонується книжкова виставка її наукових робіт та публікацій. Серед них – підручники, методичні рекомендації, автореферати, авторські свідоцтва до винаходів та матеріали присвячені висвітленню життєвого шляху, педагогічної, наукової, лікарської та громадської діяльності Віри Дмитрівни. Роботи досвідченої української лікарки, що вписані в історію Педіатрії, займають чільне місце у фондах ННМБ України.
З вікон бібліотеки – фортеці наукової медичної книги відкривається пам′ятник Кобзареві – він радіє за таких освічених доньок України!
