Війна це не тільки тисячі загублених життів, скалічені люди, долі, душі, родини. Разом із людьми її тягар несе навколишнє середовище – земля, водойми, тварини, рослини. Мабуть оцінити шкоду, яку наносить зараз нашій землі агресор, буде можливо тільки після перемоги
Під час війни у фокусі знаходяться людські страждання, і мало хто замислюється над тим, яку екологічну шкоду вона завдає. Проте ще на початку березня сотні експертів з міжнародного права та навколишнього середовища підписали відкритий лист, у якому попереджали щодо ризиків збройного конфлікту для довкілля України та загалом всієї Європи. На думку експертів, рани, завдані землям і водоймам, будуть мати довгострокові наслідки.
Історик Тімоті Снайдер казав, що Україна після Другої світової війни стала «кривавою землею». А що чекає на нас після цієї війни? Здоров’я майбутніх поколінь залежить від стану екології. Забрудненні важкими металами ґрунти і водойми будуть нести загрозу десятиліттями. Вім Цвіненбург, один з керівників миротворчої організації PAX, наголошує: «Ірак і Сирія показали, як забруднення навколишнього середовища, викликане війною, може становити серйозні ризики для здоров’я людей. Спочатку ніхто не звертав на це уваги. Усі думали, що навколишнє середовище – це «пообніматись із деревами», помилуватись бджілками та метеликами. Але реальність полягає в тому, що люди, і особливо діти, піддаються значному впливу токсичних наслідків війни».
Україна має різноманітну флору та фауну. На нашу територію припадає 35% біорізноманіття Європи. Це – 70 тисяч видів рослин і тварин, багато з яких є рідкісними або притаманними лише нашій території. Сьогодні, знімки з супутників показують, що значні регіони сходу та півдня охоплені лісовими пожежами, спричиненими вибухами. На жаль, часто працівники екстрених служб та лісового господарства не можуть до них дістатися. До прикладу, ліси та солончаки Кінбурнської коси, що на Миколаївщині, горіли понад тиждень. За словами начальника заповідника Зіновія Петровича, нестача техніки та пального для пожежних автомобілів, а також продовження обстрілів противником цього регіону ускладнили гасіння.
Завдано непоправної шкоди мешканцям Чорнобильської зони відчуження, заповідникам «Асканія Нова», «Тузлівські лимани», всім мешканцям акваторії Чорного моря тощо. Під загрозою опинилися унікальні види тварин, птахів і рослин. У Харкові внаслідок обстрілу російських військових згорів єдиний в Україні генетичний банк рослин. Знищено тисячі зразків насіння, серед яких і унікальне, яке вже ніколи не вдасться відновити.
За забезпеченістю питною водою Україна посідала 125-ту позицію зі 180 країн світу. На сьогодні стан прісноводних ресурсів має статус «дуже високий ризик забруднення». Обстріли очисних споруд у Василькові, Миколаєві, Маріуполі та інших містах, руйнування водогонів та неможливість їх швидкого полагодження вплинуть в подальшому на якість і кількість води. На жаль, це призведе до спалахів і поширення інфекційних захворювань.
Україна славетна своїми родючими землями. Як показали останні події, від стану нашого сільського господарства залежить життя мільйонів людей на Землі. Так загроза глобального голоду виникла тільки через неможливість вивезти з українських портів зерно. А що буде після війни із виробництвом сільськогосподарської продукції? Застосування заборонених видів озброєння (фосфорних бомб), мінування, величезна кількість снарядів, що не розірвалися; відпрацьовані боєприпаси, розбита та викинута військова техніка, розлите пальне; масові поховання, проведені без урахування екологічної безпеки – все це забруднює екосистему, токсичні речовини потрапляють у землю, ґрунтові води, повітря.
Схід і південь в нашій країні найбільш розвинуті індустріально. Тут багато нафтопереробних, хімічних, металургійних заводів, тому й ризики витоку токсичних речовин, зокрема азоту і аміаку, в цих регіонах найбільші.
Залишається і загроза ядерної катастрофи. Захоплення і обстріли російськими військами атомних електростанцій, шантаж застосуванням ядерної зброї – все це потребує спільних зусиль світової спільноти для придушення агресора.
Втім Вім Цвіненбург вважає, що більшість екологічних наслідків можна буде виправити після війни. Для їх усунення Україна буде потрібувати залучення світових експертів. На думку екологів, майбутнє нашого довкілля цілком залежить від того, як саме ми будемо відбудовувати країну після війни. Можливо це стане шансом зробити наші міста і села більш екологічно чистими задля виховання здоровими нових поколінь українців.