Бабійчук Любов Олександрівна (1956)

Дата:
11 Липень 2026 день
2026-07-11T00:00:00+03:00
2026-07-12T00:00:00+03:00

Бабійчук Любов Олександрівна (1956)Бабійчук Любов Олександрівна (1956) – кріобіолог, морфолог, доктор біологічних наук (2003).

Освіта

1980 — закінчила Харківський університет.

Професійна діяльність

  • Від 1980 — працює в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (м. Харків).
  • Від 2003 — завідувач відділу кріоцитології та кількісної морфології Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України.

Основні напрями наукової діяльності

  • кріобіологія;
  • кріомедицина;
  • молекулярні механізми кріопошкодження клітин;
  • механізми кріозахисту клітин;
  • кріоконсервування клітин крові;
  • кріобіологія гемопоетичних стовбурових клітин;
  • кількісна морфологія.

Основні наукові досягнення

Обґрунтувала роль білків цитоскелета в механізмах температурно-осмотичної стабілізації клітин.
Розробила підходи до вдосконалення методів кріоконсервування еритроцитів і гемопоетичних стовбурових клітин.

Сприяла впровадженню сучасних технологій кріозбереження клітин для потреб експериментальної та клінічної медицини.

Основні наукові праці

Влияние полиэтиленоксида и сахарозы на содержание Са²⁺ и фосфорилирование белков спектрин-актинового комплекса эритроцитов при охлаждении и замораживании-отогреве (1995);

Новий метод кріоконсервування еритроцитів для клінічної практики (2000);

Оптимизация и преимущества безотмывочного метода криоконсервирования эритроцитов с ПЭО-1500 (2001);

Гемопоэтические стволовые клетки кордовой крови: новые методы выделения и криоконсервирования (2007).

Науковий внесок

Любов Олександрівна Бабійчук є відомою українською дослідницею у галузі кріобіології та кріомедицини. Її наукові праці присвячені вивченню молекулярних механізмів кріопошкодження і кріозахисту клітин, удосконаленню методів кріоконсервування клітин крові та гемопоетичних стовбурових клітин. Важливим внеском дослідниці стало обґрунтування ролі білків цитоскелета у процесах температурно-осмотичної стабілізації клітин, що сприяло розвитку сучасних технологій біозбереження та їх практичного застосування в біології й медицині.