Народилася Любов Трохимівна Мала

Дата:
13.01.2019 день
2019-01-13T00:00:00+02:00
2019-01-14T00:00:00+02:00

100 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора, академіка НАНУ, АМНУ, Рос. АМН Любові Трохимівни Малої (1919-2003)

Терапевт, доктор медичних наук (1954), професор (1955), академік НАНУ (1992), АМНУ (1993), Рос. АМН (1974), заслужений діяч науки УРСР (1968). Закінчила 1-й Харківський медичний інститут (1938). Працювала лікарем. Під час 2-ї світ. вій­ни – військовий лікар. Від 1946 – у Харківському медичному університеті: 1955-2003 – завідувач кафедри шпитальної терапії, за сумісництвом у 1956-1958 – декан лікувального факультету; водночас у 1988-2003 – директор Інституту терапії АМНУ (Харків), якому в 2003 присвоєно її ім’я.

Наукові дослідження були присвячені вивченню серцево-судинної системи при туберкульозі, механізмів розвитку, ранньої діагностики та лікування гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда; визначенню ролі ней­рогуморальних механізмів регуляції в уникненні захворювань серцево-судинної системи при хронічній недостатності кровообігу (простагландини, лейкотрієни, інтерлейкіни); хронізації основних терапевтичних захворювань, діагнос­тиці, лікуванню та профілактиці хронічних неінфекційних захворювань, клінічній фармакології. Засновник наукової школи терапевтів і кардіологів.

Наукові праці: “Рак легкого” (1965); “Диагностика и лечение болезней сердца и сосудов, обусловленных туберкулезом” (1969); “Ишемическая болезнь сердца у молодых” (1978); “Инфаркт миокарда” (1981); “Лечение болезней сердца и сосудов” (1982); “Хроническая недостаточность кровообращения” (1994); “Клінічна фармакологія” (1995-1996); “Сердечные гликозиды” (1996); “Неотлож­ная помощь в кардиологии” (1999); “Хроническая сердечная недостаточность” (2002).

100 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора, академіка НАНУ, АМНУ, Рос. АМН Любові Трохимівни Малої (1919-2003) Терапевт, доктор медичних наук (1954), професор (1955), академік НАНУ (1992), АМНУ (1993), Рос. АМН (1974), заслужений діяч науки УРСР (1968). Закінчила 1-й Харківський медичний інститут (1938). Працювала лікарем. Під час 2-ї світ. вій­ни – військовий лікар. Від 1946 – у Харківському медичному університеті: 1955-2003 – завідувач кафедри шпитальної терапії, за сумісництвом у 1956-1958 – декан лікувального факультету; водночас у 1988-2003 – директор Інституту терапії АМНУ (Харків), якому в 2003 присвоєно її ім’я. Наукові дослідження були присвячені вивченню серцево-судинної системи при туберкульозі, механізмів розвитку, ранньої діагностики та лікування гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда; визначенню ролі ней­рогуморальних механізмів регуляції в уникненні захворювань серцево-судинної системи при хронічній недостатності кровообігу (простагландини, лейкотрієни, інтерлейкіни); хронізації основних терапевтичних захворювань, діагнос­тиці, лікуванню та профілактиці хронічних неінфекційних захворювань, клінічній фармакології. Засновник наукової школи терапевтів і кардіологів.

Наукові праці: "Рак легкого" (1965); "Диагностика и лечение болезней сердца и сосудов, обусловленных туберкулезом" (1969); "Ишемическая болезнь сердца у молодых" (1978); "Инфаркт миокарда" (1981); "Лечение болезней сердца и сосудов" (1982); "Хроническая недостаточность кровообращения" (1994); "Клінічна фармакологія" (1995-1996); "Сердечные гликозиды" (1996); "Неотлож­ная помощь в кардиологии" (1999); "Хроническая сердечная недостаточность" (2002).