Надія Михайлівна Білько (1951) – українська радіобіологиня, доктор медичних наук (1998), професор, заслужений працівник освіти України (2014), академік Української академії наук (2014), відома фахівчиня у галузі радіобіології, гематології та клітинної біології.
Народилася у 1951 році. У 1974 році закінчила Мінський медичний інститут. Наукову діяльність розпочала в Київському науково-дослідному інституті гематології та переливання крові МОЗ України, де працювала молодшим науковим співробітником (1976–1986), а згодом старшим науковим співробітником (1986–1989).
Від 1990 року працює провідним науковим співробітником Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України в Києві. Водночас здійснює активну науково-педагогічну діяльність у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», де обіймала посади завідувача кафедри лабораторної діагностики біологічних систем, професора кафедри біології та керівника Центру молекулярних і клітинних досліджень.
Основні напрями наукових досліджень Надії Михайлівни охоплюють фундаментальні проблеми гематології, радіобіології та клітинної біології. Вона є засновницею служби культури тканин, у якій за допомогою сучасних методів культивування кровотворних клітин, їх функціонального та цитологічного аналізу вивчаються механізми кровотворення в нормі та при патологіях гемопоетичної системи, зокрема лейкеміях і анеміях.
Особливе місце у науковій діяльності вченої займають дослідження впливу іонізуючого випромінювання на систему кровотворення. Вона вивчає механізми репопуляції стовбурових кровотворних клітин, процеси відновлення гемопоезу після опромінення високими та малими дозами радіації, а також віддалені наслідки радіаційного впливу в умовах, подібних до аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Серед найважливіших наукових праць Надії Михайлівни Білько:
«Изучение клеток-предшественников в нативном и деконсервированном костном мозге методом агаровых диффузионных камер» (1989);
«Функціональний стан клітин-попередників у дітей, що зазнали впливу іонізуючої радіації» (1993);
«Кровотворна система дітей» (1996);
«Эритроидные клетки-предшественники в культуре ткани у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации» (1997);
«Гранулоцитомоноцитарные клетки-предшественники у больных острым лимфобластным лейкозом детей в культуре ткани in vivo» (1997).
Наукова та педагогічна діяльність Надії Михайлівни Білько зробила вагомий внесок у розвиток української радіобіології, гематології та молекулярної біології. Її дослідження сприяли поглибленню знань про механізми кровотворення та наслідки впливу радіації на організм людини, а також підготовці нового покоління науковців і фахівців у галузі біомедичних наук.