Народилася Олександра Семенівна Сокол

Дата:
04.05.2019 день
2019-05-04T00:00:00+03:00
2019-05-05T00:00:00+03:00

100 років від дня народження інфекціониста, доктора медичних наук, професора Олександри Семенівни Сокол (1919-2001)

Інфекціоніст, доктор медичних на­ук (1958), професор (1959), заслужений діяч науки УРСР (1983), завідувач (1962-1989) і професор кафедри інфекційних хвороб (з 1989) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Проректор з наукової і навчальної роботи (1966-1972).

Закінчила Київський медичний інститут (1942). У 1942-1946 – командир санітарної роти на фронті. У 1949-1951 – молодший науковий співробітник Київського інституту інфекційних хвороб, 1951-1953 – асистент Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, 1953-1962 – завідувач кафедри, декан факультету, проректор Чернівецького медичного інституту (одночасно 1955-1962 – ректор Народного університету в Чернівцях). З 1962 – працювала у Київському медичному інституті імені О.О. Богомольця.

Основ­ний науковий напрям: удосконалення методів діагностики та лікування найбільш поширених вірусних і бак­теріальних інфекцій на основі вивчен­ня природної резистентності ор­ганізму (проблеми грипу, вірусних ге­патитів, менінгококової інфекції тощо).

Наукові праці: “Токсоплазмоз человека” (1974); “Печеночно-почечная недостаточность” (1977); “Справочник по дифференциальной диагностике инфекционных болезней” (1983, 1987).

100 років від дня народження інфекціониста, доктора медичних наук, професора Олександри Семенівни Сокол (1919-2001) Інфекціоніст, доктор медичних на­ук (1958), професор (1959), заслужений діяч науки УРСР (1983), завідувач (1962-1989) і професор кафедри інфекційних хвороб (з 1989) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Проректор з наукової і навчальної роботи (1966-1972). Закінчила Київський медичний інститут (1942). У 1942-1946 – командир санітарної роти на фронті. У 1949-1951 – молодший науковий співробітник Київського інституту інфекційних хвороб, 1951-1953 – асистент Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, 1953-1962 – завідувач кафедри, декан факультету, проректор Чернівецького медичного інституту (одночасно 1955-1962 – ректор Народного університету в Чернівцях). З 1962 – працювала у Київському медичному інституті імені О.О. Богомольця. Основ­ний науковий напрям: удосконалення методів діагностики та лікування найбільш поширених вірусних і бак­теріальних інфекцій на основі вивчен­ня природної резистентності ор­ганізму (проблеми грипу, вірусних ге­патитів, менінгококової інфекції тощо). Наукові праці: "Токсоплазмоз человека" (1974); "Печеночно-почечная недостаточность" (1977); "Справочник по дифференциальной диагностике инфекционных болезней" (1983, 1987).