Народився Михайло Андрійович Левитський

Дата:
21.11.2021 день
2021-11-21T00:00:00+02:00
2021-11-22T00:00:00+02:00
Народився Михайло Андрійович Левитський

150 років від дня народження офтальмолога, хірурга, доктора медицини, професора Михайла Андрійовича Левитського (1871-1942)

Офтальмолог, хірург, доктор медицини (1910), професор (1912). Закінчив Університет св. Во­лодимира (1895). У 1897-1900 працював у лікарнях Ки­єва, 1901-1906 – земським лікарем у Корнині та Козельці, від 1907 – в Київській губернській земській лікарні. У 1910 розпочав викладацьку діяльність, зокрема в Київському жіночому медичному інституті: від 1912 – професор кафедри оч­них хвороб; водночас від 1911 – приват-доцент однойменної кафедри Університету св. Володимира; у 1918-1929 – завідувач кафедри офтальмології, одночасно в 1918-1922 – директор Київського клінічного інституту удосконалення лікарів; 1922-1941 – завідувач кафедри очних хвороб, а також 1922-1926 – декан лікувального факультету, 1926-1927 та 1929-1930 – проректор Київського медичного інституту, брав участь у його організації. Співзасновник і член Всеукраїнської спілки лікарів. Голова Київського офтальмологічного товариства (1922), оф­тальмологічної секції Єдиного науково-медичного товариства (1925). Започаткував викладання офтальмології українською мовою, розробив українську термінологію в цій галузі. Засновник київської школи офтальмології.

Вивчав ефективність хірургічних втручань на оці та його придатках. Удосконалив методики локалізації патологічних змін на дні ока та їхніх проекцій на склері (склав таблицю цього перенесення), пластики на повіках за допомогою вільних шкірних шматків. Розробив техніку вилучення з ока цистицерків. Зробив вагомий внесок у боротьбу з трахомою, що набула в той період значного поширення серед сільського населення України.

Наукові праці: “До питання про реформу вищої медичної освіти” (1925); “Визначення віддалень точок на дні ока за допомогою зорового кута” (1927); “К вопросу о гриппозных заболеваниях глаза” (1930); “Про ушкодження очей бойовими отруйними речовинами” (1932); “Патологічні зміни на дні ока і проекція їх на зовніш­ню поверхню склери” (1936); “До історії Київської кафедри офтальмології” (1940).

150 років від дня народження офтальмолога, хірурга, доктора медицини, професора Михайла Андрійовича Левитського (1871-1942) Офтальмолог, хірург, доктор медицини (1910), професор (1912). Закінчив Університет св. Во­лодимира (1895). У 1897-1900 працював у лікарнях Ки­єва, 1901-1906 – земським лікарем у Корнині та Козельці, від 1907 – в Київській губернській земській лікарні. У 1910 розпочав викладацьку діяльність, зокрема в Київському жіночому медичному інституті: від 1912 – професор кафедри оч­них хвороб; водночас від 1911 – приват-доцент однойменної кафедри Університету св. Володимира; у 1918-1929 – завідувач кафедри офтальмології, одночасно в 1918-1922 – директор Київського клінічного інституту удосконалення лікарів; 1922-1941 – завідувач кафедри очних хвороб, а також 1922-1926 – декан лікувального факультету, 1926-1927 та 1929-1930 – проректор Київського медичного інституту, брав участь у його організації. Співзасновник і член Всеукраїнської спілки лікарів. Голова Київського офтальмологічного товариства (1922), оф­тальмологічної секції Єдиного науково-медичного товариства (1925). Започаткував викладання офтальмології українською мовою, розробив українську термінологію в цій галузі. Засновник київської школи офтальмології. Вивчав ефективність хірургічних втручань на оці та його придатках. Удосконалив методики локалізації патологічних змін на дні ока та їхніх проекцій на склері (склав таблицю цього перенесення), пластики на повіках за допомогою вільних шкірних шматків. Розробив техніку вилучення з ока цистицерків. Зробив вагомий внесок у боротьбу з трахомою, що набула в той період значного поширення серед сільського населення України. Наукові праці: "До питання про реформу вищої медичної освіти" (1925); "Визначення віддалень точок на дні ока за допомогою зорового кута" (1927); "К вопросу о гриппозных заболеваниях глаза" (1930); "Про ушкодження очей бойовими отруйними речовинами" (1932); "Патологічні зміни на дні ока і проекція їх на зовніш­ню поверхню склери" (1936); "До історії Київської кафедри офтальмології" (1940).