
155 років від дня народження лікаря-патологоанатома, академіка АН УРСР, доктора медицини, професора Миколи Федотовича Мельникова-Разведенкова (1866-1937)
Лікар-патологоанатом, академік АН УРСР (1927), доктор медицини (1895), професор (1902). Закінчив Московський університет (1889), де відтоді й працював. У 1902-1920 – завідувач кафедри патологічної анатомії Харківського університету. Від 1920 – в м. Краснодар (РФ), брав участь в організації Кубанського університету, очолював медичний факультет, а також створений у 1922 на його базі Кубанський медичний інститут, був завідувачем кафедри патологічної анатомії і судової медицини. У 1925-1930 – засновник і директор, від 1930 – завідувач патоморфологічного відділу Українського патолого-анатомічного інституту в Харкові (в 1930 реорганізований в Український інститут експериментальної медицини). Організатор Українського товариства патологів (1926). Брав участь у започаткуванні “Харьковского медицинского журнала” (1906) і журналу “Врачебное дело” (1918).
Вивчав сибірку, ехінококоз (довів можливість розмноження ехінокока без проміжного хазяїна), вузликовий періартеріїт, морфологію алергічних процесів, питання невропатології, історію патологічної анатомії. Описав геморагічний пахіменінгіт, актиномікоз головного мозку. Запропонував спосіб збереження прижиттєвого забарвлення органів і тканин у бальзамуванні.
Наукові праці: “К вопросу об искусственной невосприимчивости к сибирской язве” (1895); “О приготовлении и о сохранении анатомопатологических препаратов” (1896); “Альвеолярный эхинококк у человека и животных” (1902); “Пособие к практическому курсу патологической гистологии” (1909); “До патогенези актиноміком головного мозку людини” (1933); “До патоморфології передчасної спрацьованості тканин людини” (1936); “Про наукові досягнення кафедри патанатомії Інституту клінічної фізіології Академії наук УРСР” (1937).