Народився Валентин Йосипович Кресюн

Дата:
30.11.2021 день
2021-11-30T00:00:00+02:00
2021-12-01T00:00:00+02:00
Народився Валентин Йосипович Кресюн

75 років від дня народження фармаколога, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Валентина Йосиповича Кресюна (1941)

Фармаколог, академік НАМН України (2021), доктор медичних наук (1984), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1991). Перший проректор (з 2001), завідувач кафедри загальної та клінічної фармакології (з 1986), директор НДІ клінічної біофізики Одеського національного медичного університету (з 1995).

Основні напрями наукової діяльності торкаються проблем психофармакології та метаболітної фармакології, клінічних аспектів раціональної та безпечної фармакотерапії. Ним вперше на підставі вивчення молекулярно-біохімічних механізмів розвитку стрес-синдрому сформульована тактика його медикаментозної корекції за допомогою метаболітних препаратів. Ним розроблено та впроваджено у виробництво перший атиповий транквілізатор літоніт, запатентований у низці країн (США, Японія та ін.). Створена нова концепція цілеспрямованого синтезу високоефективних препаратів на основі метаболітів людського організму. У результаті розроблено низку препаратів (нікомаг, тафтсин тощо), створений і всебічно вивчається новий унікальний клас біологічно активних речовин з мембранопротекторною активністю на основі координаційних сполук германію та різних біолігандів метаболітного походження. Наукові інтереси в галузі клінічної фармакології багатосторонні. Вони пов’язані з клінічними аспектами імунофармакології та присвячені розробці принципів раціональної фармакотерапії патології імунної системи, оцінці можливої імунонегативної дії сучасних лікарських засобів; проблемам раціонального застосування гепатопротекторних препаратів, клінічної фармакології лікарських засобів, що впливають на серцево-судинну систему, антибактеріальних препаратів та ін. Під його керівництвом впроваджуються в клінічну практику сучасні біофізичні (лазерна кореляційна спектроскопія біологічних рідин) і молекулярно-генетичні (полімеразна ланцюгова реакція) методи дослідження для обґрунтування, моніторингу ефективності та безпечності медикаментозної терапії низки проблемних захворювань (туберкульоз, гепатити тощо), вивчення механізмів розвитку фармакорезистентності, розробки нових підходів до раціональної фармакотерапії з урахуванням генетичної детермінованості людини тощо. Одним з перших вчених в Україні розпочав напрям клінічної фармакології. Багато уваги приділяє організаційним питанням клінічної фармакології, сприяючи її розвитку як навчальної та наукової спеціальності. Ним вперше в Україні в 1986 р. кафедра фармакології була реорганізована в кафедру загальної та клінічної фармакології, яка сьогодні є опорною з клінічної фармакології для студентів медичних вузів України.

Наукові праці: “Клинические аспекты иммунофармакологии” (1990, 1993); “Tranquillizers and Stress: Adaptive Action Mechanism” (1992); “Молекулярно-генетические и биофизические методы исследования в медицине” (1996); “Клиническая фармакология цефалоспоринов” (1997); “Клінічна імунологія” (2000); “Иммунология и иммунопатология пищеварительной системы” (2001); “Невідкладні стани” (2003, 2004, 2008); “Молекулярно-генетические механизмы туберкулезной инфекции” (2005); “Клінічна імунологія та алергологія” (2006); “Фармакогенетические основы взаимодействия организма и лекарств” (2007); “Генетическая медицина” (2008); “Молекулярна епідеміологія” (2010); “Факторы и механизмы саногенеза” (2014); “Здоровое питание. Основы общей нутрициологии” (2016).

75 років від дня народження фармаколога, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Валентина Йосиповича Кресюна (1941) Фармаколог, академік НАМН України (2021), доктор медичних наук (1984), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1991). Перший проректор (з 2001), завідувач кафедри загальної та клінічної фармакології (з 1986), директор НДІ клінічної біофізики Одеського національного медичного університету (з 1995). Основні напрями наукової діяльності торкаються проблем психофармакології та метаболітної фармакології, клінічних аспектів раціональної та безпечної фармакотерапії. Ним вперше на підставі вивчення молекулярно-біохімічних механізмів розвитку стрес-синдрому сформульована тактика його медикаментозної корекції за допомогою метаболітних препаратів. Ним розроблено та впроваджено у виробництво перший атиповий транквілізатор літоніт, запатентований у низці країн (США, Японія та ін.). Створена нова концепція цілеспрямованого синтезу високоефективних препаратів на основі метаболітів людського організму. У результаті розроблено низку препаратів (нікомаг, тафтсин тощо), створений і всебічно вивчається новий унікальний клас біологічно активних речовин з мембранопротекторною активністю на основі координаційних сполук германію та різних біолігандів метаболітного походження. Наукові інтереси в галузі клінічної фармакології багатосторонні. Вони пов’язані з клінічними аспектами імунофармакології та присвячені розробці принципів раціональної фармакотерапії патології імунної системи, оцінці можливої імунонегативної дії сучасних лікарських засобів; проблемам раціонального застосування гепатопротекторних препаратів, клінічної фармакології лікарських засобів, що впливають на серцево-судинну систему, антибактеріальних препаратів та ін. Під його керівництвом впроваджуються в клінічну практику сучасні біофізичні (лазерна кореляційна спектроскопія біологічних рідин) і молекулярно-генетичні (полімеразна ланцюгова реакція) методи дослідження для обґрунтування, моніторингу ефективності та безпечності медикаментозної терапії низки проблемних захворювань (туберкульоз, гепатити тощо), вивчення механізмів розвитку фармакорезистентності, розробки нових підходів до раціональної фармакотерапії з урахуванням генетичної детермінованості людини тощо. Одним з перших вчених в Україні розпочав напрям клінічної фармакології. Багато уваги приділяє організаційним питанням клінічної фармакології, сприяючи її розвитку як навчальної та наукової спеціальності. Ним вперше в Україні в 1986 р. кафедра фармакології була реорганізована в кафедру загальної та клінічної фармакології, яка сьогодні є опорною з клінічної фармакології для студентів медичних вузів України. Наукові праці: "Клинические аспекты иммунофармакологии" (1990, 1993); "Tranquillizers and Stress: Adaptive Action Mechanism" (1992); "Молекулярно-генетические и биофизические методы исследования в медицине" (1996); "Клиническая фармакология цефалоспоринов" (1997); "Клінічна імунологія" (2000); "Иммунология и иммунопатология пищеварительной системы" (2001); "Невідкладні стани" (2003, 2004, 2008); "Молекулярно-генетические механизмы туберкулезной инфекции" (2005); "Клінічна імунологія та алергологія" (2006); "Фармакогенетические основы взаимодействия организма и лекарств" (2007); "Генетическая медицина" (2008); "Молекулярна епідеміологія" (2010); "Факторы и механизмы саногенеза" (2014); "Здоровое питание. Основы общей нутрициологии" (2016).