Бурка Анатолій Олексійович (1941)

Дата:
5 Липень 2026 день
2026-07-05T00:00:00+03:00
2026-07-06T00:00:00+03:00

Бурка Анатолій Олексійович (1941)Бурка Анатолій Олексійович (1941) – хірург, доктор медичних наук (1984), професор (1990).

Освіта

1964 — закінчив Київський медичний інститут.

Професійна діяльність

  • 1964–1966 — лікар хірургічного відділення Чорнобильської центральної районної лікарні.
  • Від 1966 — працював у Національному медичному університеті (м. Київ).
  • 1968–1986 — асистент кафедри шпитальної хірургії.
  • 1981–1985 — заступник декана з наукової роботи 2-го лікувального факультету.
  • 1986–1990 — доцент кафедри шпитальної хірургії.
  • 1990–1998 — професор кафедри шпитальної хірургії.
  • Від 1998 — професор кафедри шпитальної хірургії № 2 з курсом грудної та судинної хірургії.

Основні напрями наукової діяльності

  • хірургія органів черевної порожнини;
  • захворювання печінки;
  • патологія позапечінкових жовчних проток;
  • захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки;
  • хірургія підшлункової залози;
  • захворювання тонкого і товстого кишківника;
  • лікування гострого панкреатиту, перитоніту та гнійно-септичних ускладнень.

Основні наукові праці

  • Патогенетические аспекты забрюшинного введения лекарственных препаратов в профилактике осложнений острого аппендицита (1994);
  • Основные принципы лечения гнойных заболеваний у лиц, страдающих сахарным диабетом (1996);
  • Постоянный антибактериальный гидролеритонеум в лечении распространенного перитонита;
  • Одномоментное сочетание операции при заболеваниях органов брюшной полости (1999);
  • Аналіз проблем діагностики та лікування хворих на гострий панкреатит (2003).
  • Науковий внесок

Анатолій Олексійович Бурка є фахівцем у галузі абдомінальної хірургії. Його наукові дослідження спрямовані на вдосконалення діагностики та хірургічного лікування захворювань органів черевної порожнини, зокрема печінки, жовчних проток, шлунка, підшлункової залози та кишківника. Значну увагу приділив розробці методів профілактики й лікування післяопераційних ускладнень, перитоніту та гострого панкреатиту, що знайшло практичне застосування в сучасній хірургії.