70 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Анатолія Станіславовича Свінціцького (1948)
Лікар-терапевт, доктор медичних наук (1991), професор (1995), лауреат Премії імені Ф.Г. Яновського НАН України (1997), член Всесвітньої Академії медицини Альберта Швейцера (1999), почесний член Польської академії медицини (1998), завідувач кафедри госпітальної терапії № 2 (з 1990; у 2008-2017 рр. – внутрішньої медицини № 3, з 2017 р. – внутрішніх хвороб стоматологічного факультету) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, декан факультету післядипломної освіти (2005), Позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства.
Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1975). У 1991 р. захистив докторську дисертацію “Стан гастродуоденальної системи при основних ревматологічних захворюваннях”. Учень професора А.П. Пелещука.
Наукові дослідження в галузі ревматології, гастроентерології, кардіології та пульмонології. Брав участь у розробці єдиної для вищих навчальних медичних закладів України методики ліцензійних іспитів та атестації лікарів-інтернів. Одним з перших у вітчизняній медичній науці та практиці започаткував вивчення гастропатій, асоційованих із прийомом нестероїдних протизапальних препаратів. У співпраці з кафедрою воєнної терапії Української воєнно-медичної академії читає лекції та проводить практичні заняття з воєнними лікарями-інтернами. Член Президії Української асоціації ревматологів, член правління Українського наукового товариства терапевтів. Голова Українсько-польського товариства (1995), голова Української спілки лікарів польського походження (з 1997).
Наукові праці: “Ревматологія” (1986); “Гастроентерологія” (1995); “Нефрологія” (1995); “Фармакологический справочник гастроэнтеролога” (2002) та ін.