115 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Бориса Карловича Бабича (11(24).08.1903-1966)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1940), професор (1941). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківський медичний інститут (1927). Працював військовим лікарем на Чорноморському військовому флоті (1927-1929); від 1936 – старший науковий співробітник Українського НДІ ортопедії і травматології в Харкові; 1944-1952 – завідувач кафедри ортопедії і травматології Київського інституту вдосконалення лікарів. Виконував обов’язки головного ортопеда-травматолога МОЗ УРСР (1947-1952), керівника клініки травматології Українського НДІ ортопедії та травматології (1960-1966).
Основні напрями наукових досліджень: проблеми кістково-суглобового туберкульозу, формування післяампутаційних кукс, травматичні вивихи та переломи. Вперше в СРСР запропонував антибактеріальний функціональний метод лікування кістково-суглобового туберкульозу.
Наукові праці: “О шпорах пяточной кости” (1941); “Травматические вывихи” (1951); “Амбулаторное лечение переломов” (1952); “Аутоиммунотерапия при костно-суставном туберкулезе” (1958); “Основы комплексной функциональной терапии при костно-суставном туберкулезе” (1965); “Травматические вывихи и переломы: механизм, клиника и лечение” (1968).