Народився Борис Олександрович Ледощук

    Дата:
    24.10.2021 день
    2021-10-24T00:00:00+03:00
    2021-10-25T00:00:00+03:00

    75 років від дня народження гігієніста, епідеміолога, доктора медичних наук, професора Бориса Олександровича Ледощука (1946)

    Гігієніст, епідеміолог, доктор медичних наук (1994), професор (2004). Закінчив Благовєщенський медичний інститут (РФ, 1970), де й працював до 1975. Відтоді – в Інституті клінічної та експериментальної медицини Сибірського відділення АМН СРСР (м. Но­восибірськ, РФ). Був лікарем (1978-1986), заступником начальника Головного управління лі­кувально-профілактичної допомоги дорослим МОЗ УРСР (1986-1988). Від 1988 – завідувач лабораторії епідеміологічних ефектів професійного опромінення, від 2000 – завідувач лабораторії сполучених і комбінованих ефектів радіації Інституту епідеміології і профілактики променевих уражень ННЦ радіаційної медицини НАМНУ (Київ), від 2010 – завідувач лабораторії медико-інформаційних технологій цього ж Центру; вод­ночас у 1995-2000 – начальник медико-санітарного управління департаменту атомної енергетики Міністерства енергетики України; 2002-2004 – професор кафедри радіології Київської медичної академії післядипломної освіти; 2003-2010 – завідувач кафедри соціальної гігієни й організації охорони здоров’я з підвищенням кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я Національного медичного університету (Київ). Брав участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, зокрема у створенні Державного розподіленого реєстру постраждалих, розробленні системи медичного моніторингу населення.

    Наукові дослідження присвячені соціальній медицині й організації охорони здоров’я; інформаційним сис­темам у медицині; радіаційній епідеміології й оцінюванню ризиків захворювання на лейкемію, по­в’язаних з виконанням аварійних робіт на ЧАЕС в різні періоди після катастрофи; системі епідеміологічного моніторингу стану здоров’я працівників атомної енергетики та промисловості.

    Наукові праці: “Государственный Распреде­лен­ный регистр лиц, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС” (1991); “Доказова медицина” (2009); “Клінічна епі­­деміологія – наукова основа доказової медицини” (2010); “Че­рнобыльские события: долгий путь к истине” (2012); “Концепція створення та розвитку інформаційної системи в Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України на період з 2012 до 2020 року” (2013).