Дмитро Федорович Скрипниченко (1921–1994) — хірург, доктор медичних наук (1956), професор, заслужений діяч науки УРСР.
Освіта та військова служба
- Закінчив Військово-медичну академію в м. Ленінград (1943).
- Попри те, що був залишений ад’юнктом кафедри військово-польової хірургії, добровільно пішов у діючу армію.
- Був хірургом партизанського з’єднання С. А. Ковпака та П. П. Вершигори. Служив помічником начальника та хірургом евакогоспіталю № 164 1-го Білоруського фронту.
Професійна діяльність
Після демобілізації працював на посадах:
- асистента кафедри госпітальної хірургії Сталінського (Донецького) медичного інституту (1945–1951);
- асистента (1951–1956), доцента (1956) кафедри загальної хірургії 1-го Московського медичного інституту імені І. М. Сеченова;
- завідувача кафедри факультетської хірургії Кишинівського медичного інституту (1956–1960);
- завідувача кафедри хірургії стоматологічного факультету Київського медичного інституту (1960–1964);
- завідувача кафедри хірургії № 1 Київського державного інституту удосконалення лікарів імені П. Л. Шупика (1964–1989);
- професора кафедри хірургії № 1 Київського державного інституту удосконалення лікарів імені П. Л. Шупика (1989–1993).
Наукова діяльність
Основними напрямами наукової діяльності Дмитра Федоровича Скрипниченка були:
- проблеми торакальної хірургії;
- загальна хірургія;
- невідкладна хірургія;
- організація невідкладної хірургічної допомоги;
- хірургічне лікування хвороб судин;
- хірургічне лікування захворювань ендокринних органів.