Народився Димитрій Анатолійович Базика

Дата:
07.11.2017 день
2017-11-07T00:00:00+02:00
2017-11-08T00:00:00+02:00

65 років від дня народження вченого в галузі радіаційної медицини та радіаційної безпеки, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Димитрія Анатолійовича Базики (1952)

Відомий вчений, наукові дослідження якого присвячені широкому спектру актуальних проблем радіаційної медицини та радіаційної безпеки. Академік Національної академії медичних наук України, (2017), доктор медичних наук (1993), професор (2005), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Завідувач відділу клінічної імунології (з 2000), генеральний директор ДУ “Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України” (з 2011). Вчений секретар Національної комісії з радіаційного захисту Верховної Ради України (з 2010). Спостерігач (2008-2011), представник від України в НКДАР ООН (з 2012). Член експертної групи НКДАР ООН з аварії на АЕС Фукусіма (2011).

Зробив суттєвий внесок у дослідження клітинно-молекулярних механізмів дії іонізуючої радіації на організм людини й епідеміологію віддалених ефектів опромінення. Ним обґрунтовано положення про дозові залежності змін поверхневого фенотипу, ядерних структур і функціональної активності клітин крові при гострій променевій хворобі, в інтервалі малих доз та при формуванні спільних реакцій нервової та імунної систем у періоді відновлення організму людини після опромінення; досліджено механізми злоякісної трансформації при формуванні віддалених ефектів опромінення. Вперше в Україні у 2006 р. започаткував вивчення значення довжини теломер та генної регуляції адаптивних реакцій у механізмах радіаційного старіння та клітинної загибелі у віддаленому періоді після опромінення. Вперше проведений комплекс досліджень з довготривалого культивування нормальних іморталізованих і пухлинних клітинних ліній в об’єкті “Укриття”, що стало основою для впровадження рекомендацій з радіаційної безпеки й одним з важливих критеріїв відбору персоналу, який з 2004 р. виконує роботи з перетворення об’єкту “Укриття” на екологічно безпечний об’єкт.

Наукові праці: “Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки. Національна доповідь України” (2016); “Chornobyl experience for strengthening radiation emergency preparedness in Ukraine. Radiation Protection Dosimetry” (2016); “Chronic lymphocytic leukemia in Chornobyl cleanup workers. Health Physics” (2016).

65 років від дня народження вченого в галузі радіаційної медицини та радіаційної безпеки, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Димитрія Анатолійовича Базики (1952)

Відомий вчений, наукові дослідження якого присвячені широкому спектру актуальних проблем радіаційної медицини та радіаційної безпеки. Академік Національної академії медичних наук України, (2017), доктор медичних наук (1993), професор (2005), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Завідувач відділу клінічної імунології (з 2000), генеральний директор ДУ “Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України” (з 2011). Вчений секретар Національної комісії з радіаційного захисту Верховної Ради України (з 2010). Спостерігач (2008-2011), представник від України в НКДАР ООН (з 2012). Член експертної групи НКДАР ООН з аварії на АЕС Фукусіма (2011).

Зробив суттєвий внесок у дослідження клітинно-молекулярних механізмів дії іонізуючої радіації на організм людини й епідеміологію віддалених ефектів опромінення. Ним обґрунтовано положення про дозові залежності змін поверхневого фенотипу, ядерних структур і функціональної активності клітин крові при гострій променевій хворобі, в інтервалі малих доз та при формуванні спільних реакцій нервової та імунної систем у періоді відновлення організму людини після опромінення; досліджено механізми злоякісної трансформації при формуванні віддалених ефектів опромінення. Вперше в Україні у 2006 р. започаткував вивчення значення довжини теломер та генної регуляції адаптивних реакцій у механізмах радіаційного старіння та клітинної загибелі у віддаленому періоді після опромінення. Вперше проведений комплекс досліджень з довготривалого культивування нормальних іморталізованих і пухлинних клітинних ліній в об’єкті “Укриття”, що стало основою для впровадження рекомендацій з радіаційної безпеки й одним з важливих критеріїв відбору персоналу, який з 2004 р. виконує роботи з перетворення об’єкту “Укриття” на екологічно безпечний об’єкт.

Наукові праці: “Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки. Національна доповідь України” (2016); “Chornobyl experience for strengthening radiation emergency preparedness in Ukraine. Radiation Protection Dosimetry” (2016); “Chronic lymphocytic leukemia in Chornobyl cleanup workers. Health Physics” (2016).