Микола Борисович Ситковський (1916-2003) – дитячий хірург, доктор медичних наук (1963), професор (1969), заслужений діяч науки УРСР.
Освіта та військова служба
Закінчив лікувальний факультет 2-го Київського медичного інституту (1941).
У роки Другої світової війни служив на посадах:
- командира приймально-сортувального взводу 35-ї танкової дивізії (1941);
- командира хірургічного взводу 34-ї десантної мотострілецької бригади (1941–1942);
- викладача хірургії фронтової школи санітарних інструкторів № 7 (1942);
- ординатора спеціалізованого польового евакогоспіталю (1942–1944);
- старшого ординатора хірургічного відділення Вищого клінічного госпіталю Війська Польського (1944–1945).
Мав військове звання підполковника медичної служби.
Професійна та педагогічна діяльність
Працював на посадах:
- асистента кафедри хірургії санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (1949);
- старшого викладача хірургії Київського військового медичного училища (1949–1958);
- асистента кафедри хірургії та ортопедії дитячого віку Київського медичного інституту (1958–1963);
- доцента цієї кафедри (1963–1969);
- завідувача кафедри хірургії та ортопедії дитячого віку (1969–1992).
У 1968–1976 роках був першим деканом факультету підвищення кваліфікації викладачів Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.
У 1969–1995 роках — головний дитячий хірург МОЗ України.
Наукова діяльність
Основними напрямами наукової діяльності Миколи Борисовича Ситковського були:
- дитяча проктологія;
- гнійно-септичні захворювання у дітей;
- хірургія травного тракту.
Розробив нові біодеструктивні полімери медичного призначення та технологію їхнього виробництва.