Олександр Анатолійович Журило (1956) – український мікробіолог, доктор медичних наук (1998), фахівець у галузі медичної мікробіології, фтизіатрії та лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
Народився у 1956 році. У 1979 році закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Після завершення навчання пов’язав свою професійну діяльність із науково-педагогічною роботою. З 1982 року працював у Дніпропетровському медичному інституті, де пройшов шлях від молодого науковця до доцента. У 1995–1996 роках обіймав посаду доцента цього закладу. У 1996–1997 роках працював доцентом Київської медичної академії післядипломної освіти.
Від 1997 року очолював лабораторію мікробіології Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України в Києві, де здійснював наукові дослідження, спрямовані на вдосконалення методів діагностики та лікування інфекційних захворювань.
Основні напрями наукової діяльності О. А. Журила охоплювали проблеми внутрішньолікарняних інфекцій, дисбактеріозів кишечника, розроблення препаратів-еубіотиків, вивчення біологічних властивостей збудника туберкульозу, оцінку хіміотерапевтичної активності протитуберкульозних препаратів, а також удосконалення методів індикації та ідентифікації пневмококів і гемофільної палички.
Вагоме місце у науковому доробку вченого займають дослідження, присвячені проблемі мультирезистентного туберкульозу та підвищенню ефективності мікробіологічної діагностики туберкульозної інфекції.
Серед найважливіших наукових праць Олександра Анатолійовича:
«Новые селективные агенты для выделения синегнойной палочки» (1991);
«Мікробіологічна діагностика туберкульозу в сучасних умовах» (2000);
«Ситуація з мультирезистентного та полірезистентного туберкульозу в м. Києві» (2002);
«Клинико-бактериологическая диагностика туберкулезных плевритов» (2004);
«Современные возможности выявления микобактерий туберкулеза у пациентов с туберкулезным плевритом» (2005).
Наукова діяльність Олександра Анатолійовича Журила сприяла розвитку вітчизняної медичної мікробіології, удосконаленню лабораторної діагностики туберкульозу та боротьбі з поширенням резистентних форм інфекційних захворювань.