120 років від дня народження патофізіолога, онколога, доктора медичних наук, професора, академіка АН УРСР Ростислава Євгеновича Кавецького (1899-1978)
Патофізіолог, онколог, доктор медичних наук (1937), професор (1939), академік АН УРСР (1951), заслужений діяч науки УРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Навчався в Томському університеті (РФ, 1920-1921), закінчив Самарський університет (1925). Працював у 2-му Московському медичному інституті; завідувач відділу експериментальної онкології Інституту експериментальної біології та патології (1931-1938), застуник директора з наукової роботи (1944-1946), директор (1946-1952) Інституту клінічної фізіології АН УРСР (обидва – Київ), після їхнього об’єднання в 1953 в Інститут фізіології АН УРСР очолював лабораторію компенсаторних і захисних функцій організму (до 1960); водночас – завідувач кафедри патологічної фізіології Київського інституту удосконалення лікарів (1938-1955); директор Інституту проблем онкології АН УРСР (нині Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАНУ, Київ, 1960-1978), якому присвоєно його ім’я. Член Президії, голова Бюро Відділення біологічних наук АН УРСР (1952-1960).
Наукові дослідження були присвячені причинам формування злоякісних пухлин, ролі нервової системи в пухлинному процесі; механізмам бластомогенезу; профілактиці, діагностиці та лікуванню пухлинної хвороби; обміну речовин у пухлинах і нормальних тканинах; ролі захисних реакцій організму в трансформації клітини. Довів зворотність канцерогенезу та здатність пухлинної клітини до дедиференціювання. Одним з перших у СРСР впровадив у практику лікування пухлинної хвороби антиретикулярну цитотоксичну сироватку.
Наукові праці: “Роль активної мезенхіми в диспозиції організму до злоякісних новотворів” (1937); “Опухолевый процесс и нервная система” (1958); “Опухоль и организм” (1962); “Лазеры в биологии и медицине” (1969); “Биофизика рака” (1976); “Взаимодействие организма и опухоли” (1977).