Бурлай Валентин Григорович (1946–?) — педіатр, доктор медичних наук, професор, науковець і викладач, який зробив вагомий внесок у розвиток педіатрії, дитячої кардіології, нефрології та вегетології.
Освіта та професійна діяльність
Валентин Григорович Бурлай народився 1946 року.
- У 1974 році закінчив Київський медичний інститут, де розпочав свою професійну та науково-педагогічну діяльність. У різні роки працював на посадах асистента та доцента кафедри пропедевтики дитячих хвороб.
- У 1991–2001 роках — доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб.
- Від 2001 року — професор кафедри педіатрії.
- Від 2003 року — професор кафедри педіатрії № 4.
Паралельно з роботою в Національному медичному університеті Валентин Григорович Бурлай продовжував викладацьку діяльність у Київському медичному інституті Української асоціації народної медицини:
- від 1994 року — завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб;
- від 2001 року — професор кафедри педіатрії.
Науковий ступінь та звання
Валентин Григорович Бурлай — доктор медичних наук (2001), професор (2003).
Його професійна та наукова діяльність була пов’язана з дослідженням актуальних питань здоров’я дітей, діагностики та лікування захворювань серцево-судинної, нервової та сечовидільної систем.
Напрями наукових досліджень
Основними напрямами наукової діяльності професора Валентина Бурлая були:
- дитяча вегетологія та вегетативні дисфункції;
- дитяча кардіологія;
- дитяча нефрологія;
- дослідження функціонального стану серцево-судинної системи у дітей;
- вивчення стану здоров’я дітей, які проживають в умовах екологічного забруднення;
- медичні наслідки впливу радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській атомній електростанції;
- особливості церебральної гемодинаміки у дітей із вегетативними дисфункціями.
Особливу увагу вчений приділяв проблемам вегетативних дисфункцій у дітей, їхньому впливу на різні системи організму та можливостям медикаментозної корекції.
Наукові праці
Серед наукових праць Валентина Бурлая:
- «Вміст кальцію, магнію в крові та функціональна здатність міокарда у дітей з кардитами» (1991).
- Дослідження присвячене вивченню ролі мінерального обміну та функціонального стану міокарда у дітей із кардитами.
- «Стан здоров’я дітей, мешканців великого міста, за даними поглибленого профілактичного огляду» (1993).
У роботі розглядаються результати комплексного оцінювання стану здоров’я дітей, які проживають у великому місті.
- «Кров’яний тиск у системі правий шлуночок–легенева артерія у дітей із захворюваннями серця» (1998).
- Праця присвячена особливостям гемодинаміки у дітей із серцево-судинною патологією.
- «Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей» (2000).
- У публікації висвітлено підходи до діагностики та лікування вегетативних дисфункцій у дитячому віці.
- «Особливості гіпофізарно-гонадної системи у дітей з вегетативними дисфункціями» (2000).
- Дослідження розглядає взаємозв’язок вегетативних порушень із функціонуванням гіпофізарно-гонадної системи.
- «Стан церебральної гемодинаміки у дітей з вегетативною дисфункцією і можливість її корекції інстеноном» (2001).
У роботі досліджено стан мозкового кровообігу у дітей із вегетативною дисфункцією та можливості його медикаментозної корекції.
Наукова та педагогічна спадщина
Багаторічна діяльність Валентина Григоровича Бурлая поєднувала лікарську практику, наукові дослідження та підготовку майбутніх лікарів.
Його дослідження охоплювали важливі для педіатрії питання — від функціональних порушень та захворювань серцево-судинної системи до впливу несприятливих факторів довкілля на здоров’я дітей.
75-річчя від дня народження професора Валентина Григоровича Бурлая — нагода згадати його професійний та науковий шлях і внесок у розвиток української педіатричної науки та медичної освіти.