Народився Володимир Миколайович Константинович

Дата:
09.11.2017 день
2017-11-09T00:00:00+02:00
2017-11-10T00:00:00+02:00

135 років від дня народження лікаря-патологоанатома, доктора меди­цини, професора Володимира Миколайовича Константиновича (1872-1920)

Лікар-патологоанатом, доктор меди­цини (1903), професор (1913). Закінчив Чернігівську гімназію та медичний факультет Університету св. Володимира (1896). Учень В.К. Високовича. З 1897 р. – помічник прозектора при Патолого-анатомічному інституті. З 1898 обраний стипендіатом для підготовки до звання професора по кафедрі патологічної анатомії. Влітку 1899 удосконалювався у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі. Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини “К вопросу о жировом перерождении. Физиологическое отложение жира в организме различных позвоночных животных” (1903). З 1904 – приват-доцент по кафедрі патологічної анатомії. В 1904-1906 удосконалювався в Патолого-анатомічних інститутах та лабораторії Лейпцига, Праги, Берліна, Марбурга, Гейдельберга, Фрейбурга, Базеля, Цюріха, Відня, Франкфурта-на-Майні та Парижа. З 1909 викладав патологічну гістологію на медичному відділенні КВЖК. У 1911 студіював питання імунітету в Бреславлі. У 1913 призначений екстраординарним професором і завідувачем кафедри патології анатомії медичного факультету Університету св. Володимира (1913-1920) і одночасно викладав на Медичному відділенні КВЖУ (Жіночому медичному інституті). З 1918 – професор Українського народного університету.

135 років від дня народження лікаря-патологоанатома, доктора меди­цини, професора Володимира Миколайовича Константиновича (1872-1920)

Лікар-патологоанатом, доктор меди­цини (1903), професор (1913). Закінчив Чернігівську гімназію та медичний факультет Університету св. Володимира (1896). Учень В.К. Високовича. З 1897 р. – помічник прозектора при Патолого-анатомічному інституті. З 1898 обраний стипендіатом для підготовки до звання професора по кафедрі патологічної анатомії. Влітку 1899 удосконалювався у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі. Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини “К вопросу о жировом перерождении. Физиологическое отложение жира в организме различных позвоночных животных” (1903). З 1904 – приват-доцент по кафедрі патологічної анатомії. В 1904-1906 удосконалювався в Патолого-анатомічних інститутах та лабораторії Лейпцига, Праги, Берліна, Марбурга, Гейдельберга, Фрейбурга, Базеля, Цюріха, Відня, Франкфурта-на-Майні та Парижа. З 1909 викладав патологічну гістологію на медичному відділенні КВЖК. У 1911 студіював питання імунітету в Бреславлі. У 1913 призначений екстраординарним професором і завідувачем кафедри патології анатомії медичного факультету Університету св. Володимира (1913-1920) і одночасно викладав на Медичному відділенні КВЖУ (Жіночому медичному інституті). З 1918 – професор Українського народного університету.