Народився Євген Федорович Шамрай

Дата:
14.07.2021 день
2021-07-14T00:00:00+03:00
2021-07-15T00:00:00+03:00
Народився Євген Федорович Шамрай

110 років від дня народження біохіміка, доктора біологічних наук, професора Євгена Федоровича Шамрая (1911-1980)

Біохімік, доктор біологічних наук (1952), професор (1954), заслужений діяч науки УРСР. Закінчив біохімічне відділення біологічного факультету Київського університету (1933-1938). Працював на посаді асистента кафедри біохімії Київського медичного інституту (1938-1941), в часи німецько-радянської війни – лаборант 339-го медико-санітарного батальйону, секретар Бородянського підпільного райкому КП(б)У та комісар партизанського загону (1941-1946), секретар Броварського райкому КП(б)У та голова Баришівського районного виконавчого комітету (1943-1946); надалі працював на посадах асистента кафедри біохімії Київського медичного інституту (1946-1948), завідувача кафедри біохімії Станіславського медичного інституту (1948-1954), завідувача кафедри біохімії (1954-1976), декана лікувального факультету (1954-1957), в.о. ректора (1955-1956) Київського медичного інституту; за сумісництвом працював на посаді керівника лабораторії з пошуку та вивчення нових протизаплідних засобів Українського НДІ охорони материнства та дитинства (з 1959).

Основні напрями наукових досліджень: питання хімічної та функціональної взаємодії вітамінних і коферментних препаратів.

Наукові праці: “К проблеме взаимодействия витаминов С и Р. Галаскорбин, его химические, бактериологические и терапевтические свойства” (1962); “Клиническая биохимия” (1970); “Практикум з органічної та біологічної хімії” (1967).

110 років від дня народження біохіміка, доктора біологічних наук, професора Євгена Федоровича Шамрая (1911-1980) Біохімік, доктор біологічних наук (1952), професор (1954), заслужений діяч науки УРСР. Закінчив біохімічне відділення біологічного факультету Київського університету (1933-1938). Працював на посаді асистента кафедри біохімії Київського медичного інституту (1938-1941), в часи німецько-радянської війни - лаборант 339-го медико-санітарного батальйону, секретар Бородянського підпільного райкому КП(б)У та комісар партизанського загону (1941-1946), секретар Броварського райкому КП(б)У та голова Баришівського районного виконавчого комітету (1943-1946); надалі працював на посадах асистента кафедри біохімії Київського медичного інституту (1946-1948), завідувача кафедри біохімії Станіславського медичного інституту (1948-1954), завідувача кафедри біохімії (1954-1976), декана лікувального факультету (1954-1957), в.о. ректора (1955-1956) Київського медичного інституту; за сумісництвом працював на посаді керівника лабораторії з пошуку та вивчення нових протизаплідних засобів Українського НДІ охорони материнства та дитинства (з 1959). Основні напрями наукових досліджень: питання хімічної та функціональної взаємодії вітамінних і коферментних препаратів. Наукові праці: "К проблеме взаимодействия витаминов С и Р. Галаскорбин, его химические, бактериологические и терапевтические свойства" (1962); "Клиническая биохимия" (1970); "Практикум з органічної та біологічної хімії" (1967).